Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Семантико-синтаксичні особливості безпрефіксальних дієслів руху типу іти-ходити

Семантико-синтаксичні особливості безпрефіксальних дієслів руху типу іти-ходити

Назва:
Семантико-синтаксичні особливості безпрефіксальних дієслів руху типу іти-ходити
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,28 KB
Завантажень:
255
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Семантико-синтаксичні особливості безпрефіксальних дієслів руху типу іти-ходити


Дієслова руху типу іти – ходити позначають найелементарнішу форму руху суб’єкта в просторі й належать до найбільш уживаних дієслів української мови. “Дієслова руху типу йти – ходити становлять так би мовити “похідне ядро” всієї лексико-семантичної групи дієслів руху” [4, с. 96]. Розмаїття семантичних рис, які становлять національну своєрідність українських дієслів руху, історично пов’язані з парою йти – ходити [7, с. 25]. Названі кореляти і похідні від них мають широкі можливості сполучатися з іншими словами, брати участь у побудові майже всіх можливих конструкцій, які виражають просторові відношення.
Дієсловам руху типу іти – ходити присвячені низки праць у зарубіжній лінгвістиці. Зокрема, семантична структура дієслів руху була предметом дослідження І. Л. Сульженко, А. Г. Безрукова (на матеріалі німецької мови), Г. К. Вене-диктова (болгарської мови), З. М. Стрелкової (польської мови). Спробою аналізу дієслів руху в історико-етимологічному плані є праці російських мовознавців Є. В. Чешко та А. І. Кузнецової. В українському мовознавстві дієслова руху досліджували Т. П. Усатенко [11], М. П. Лесюк [5], Т. М. Орло-ва [6] та ін. Окремі лексико-граматичні особливості дієслів руху частково описані в працях Є. К. Тимченка, З. І. Іваненко, В. Г. Войцехівської, В. М. Руса-нівського, І. Р. Вихованця та ін. Однак багато особливостей семантики, словотворення і особливо сполучуваності дієслів руху ще недостатньо досліджені в українській мовознавчій літературі.
Традиційно терміном “дієслова руху” називають кількісно обмежену групу дієслів, які означають фізичний (механічний) рух суб’єкта Суб’єктом руху є істота або неживий предмет, що здатні переміщатися. у просторі й відрізняються від інших дієслів своєрідною “парністю” або кореляцією, семантичним і морфологічним співвідношенням двох членів протиставлення (іти – ходити) Окремо виділяють “дієслова переміщення” для позначення переміщення предмета в просторі (типу везти – возити). [1; 4; 8; 9; 11]. Таких пар, за спостереженнями Т. П. Усатенко, в українській мові вісім [11, с. 9]. Кожна пара містить два дієслова: дієслово, яке означає рух в одному напрямку (дієслово спрямованого руху), і відповідне йому дієслово, яке означає рух у різних напрямках або в різний час (дієслово неспрямованого руху).
Дієслова
спрямованого руху (типу іти) | Дієслова
неспрямованого руху (типу ходити)
бігти | бігати
брести | бродити
іти | ходити
їхати | їздити
летіти | літати
лізти | лазити
плисти | плавати
повзти | повзати
Семантичне співвідношення корелятивних пар основ виявляється у тому, що кожен із членів дієслівної пари означає один і той самий спосіб переміщення (ходіння, бігання), і кожна пара по-своєму “стилізує” процес з точки зору переміщення у просторі [6, с. 28]. Різниця між дієсловами типу йти – ходити в характері дії – спрямованості. Під нею розуміємо “характер просторового відношення між предметом, відносно якого відбувається переміщення, і суб’єктом дії” [6, с. 28]. Назустріч, повільно пихкаючи, з скрипом повзла довга гусениця (О.Довженко).
“Сильним” членом дієслівних пар є дієслова з односпрямованим характером дії (типу іти), “слабким” членом – дієслова неспрямованого характеру дії (типу ходити). У “сильному” члені протиставлення (тип я іду) міститься однозначна вказівка на те, що рух протікає в одному напрямку. У “слабкому” члені протиставлення (тип я ходжу) немає жодної вказівки на спрямованість руху. Однак, не виражаючи прямої ознаки односпрямованості, дієслова серії ходити можуть означати і такі реальні акти руху в просторі, які протікають в одному напрямку. Наприклад, у реченні Я ходжу до школи на напрямок руху вказано досить чітко, але він не міститься у семантиці самої дієслівної форми, а виражений лексично – прийменниково-відмінковою формою іменника до школи.
Зберігаючи загальне і незмінне значення неспрямованого руху в просторі, дієслова серії ходити можуть мати:
1) значення “повторюваної” або “звичайної” дії: Отут треба постояти, підождати, чи не побачу Оленки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Семантико-синтаксичні особливості безпрефіксальних дієслів руху типу іти-ходити

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок