Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Елізія фонем у прикметниках української мови

Елізія фонем у прикметниках української мови

Назва:
Елізія фонем у прикметниках української мови
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,06 KB
Завантажень:
66
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Елізія фонем у прикметниках української мови


Елізія – одне з морфонологічних явищ, яке полягає в усіченні однієї або кількох фонем у кінці основи слова під час формо- та словотворення [5, с. 145-147; 7, с. 32]. У сучасній українській літературній мові усічення характерне для дериваційної системи, тоді, як у процесі формотворення зафіксоване в небагатьох випадках і тільки тоді, коли формотворчим засобом виступає суфікс. Це зближує формо- та словотворення в формальному плані.
Для усічення як морфонологічного явища характерні певні особливості. Одиницею мови, яка зазнає дії усічення, є основа, а не окрема морфема. Елізувати можуть і окремі фонеми, і сполуки фонем, що становлять певні форманти. Порівняно з чергуванням усічення не таке регулярне, охоплює меншу кількість лексем. Однак йому також властиві закономірності функціонування, встановити які покликані морфонологічні дослідження. М.Кравченко підкреслює важливість елізії для словотворення: „Усічення – це явище морфо- і фонотактичного характеру, зумовлене надлишковою структурою мотивуючої основи, без усічення якої неможливий сам дериваційний процес” [1, с. 183].
Змінюючи основу мотивуючого слова, елізія виконує формальні завдання: а) усуває скупчення приголосних на міжморфемному шві, тобто „полегшує суфіксу, який починається приголосною, приєднатися до основи” [5, с. 138; 8, с. 25]; б) скорочує довжину слова (особливо кількість суфіксальних морфем), якщо вона перевищує оптимальні для сучасної української мови межі [2, с. 101-102]; в) приводить фонемну структуру слів (основ) у відповідність із закономірностями фонемної будови основ певних частин мови [5, с. 139-140].
Усічення є одним із словотворчих засобів в українській мові. Однак його дію стримує семантичний фактор: якщо через елізія спотворює семантику слова, то усічення не відбувається (це особливо важливо під час утворення дериватів від власних назв) [2, с. 101-102; 5, с. 144]. Тому „обов’язковою умовою усічення і дієслівних, і іменних основ є збереження в похідному тієї частини основи, яка несе семантичну інформацію про слово” [5, с. 144].
При деривації прикметників зафіксовано значну кількість усічень, однак для формотворення цієї частини мови елізія не характерна. Можемо говорити тільки про усічення суфіксальних /к/, /ок/, /ек/ при утворенні синтетичної форми вищого ступеня порівняння прикметників за допомогою суфікса -ш-, наприклад: /легкий/ – /легший/, /тонкий/ – /тонший/, /глибокий/ – /глибший/, /далекий/ – /дал?ший/, /вуз?кий/ – /вужчий/, /низ?кий/ – /нижчий/, /високий/ – /вишчий/. Елізія названих формантів регулярна. Принагідно зауважимо, що ці суфікси також усікаються при деривації відприкметникових дієслів (пор. /глибокий/ – /поглибити/, /широкий/ – /поширити/, /далекий/ – /віддалити/), що дає можливість висунути припущення про порівняно пізнє їх походження та втрату ними додаткових семантичних відтінків, с. 117].
Елізія суфіксальної /к/ відбувається також при утворенні ад’єктивів від прикметників за допомогою суфіксів -ісіньк-, -усіньк-, -енн-, -езн-, -елезн-, -еньк-, -есеньк-. Наприклад: /вуз?кий/ – /вуз?іс?ін?кий/; /солодкий/ – /солод?іс?ін?кий/, /солод?ус?ін?кий/; /тонкий/ – /тон?іс?ін?кий/, /тон?ус?ін?кий/, /тонен?кий/, /тонесен?кий/; /важкий/ – /важенний/, /важезний/, /важелезний/; /легкий/ – /леген?кий/, /легесен?кий/; /короткий/ – /коротен?кий/, /коротесен?кий/; /швидкий/ – /швиден?кий/, /швидесен?кий/. Основними умовами функціонування названого типу усічення є належність /к/ до суфікса та наявність перед нею іншої приголосної фонеми. Якщо ж /к/ є кореневою або перед нею є голосна фонема (тобто йдеться про суфікси -ок-, -ек-), то елізія не відбувається: пор. /гіркий/ – /гіркіс?ін?кий/, /високий/ – /височезний/, /далекий/ – /далечезний/, /широкий/ – /широчезний/ (в останніх трьох прикметниках діє інше морфонологічне явище – чергування /к/ – /ч/).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Елізія фонем у прикметниках української мови

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок