Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> ДЕЯКІ РИСИ СУЧАСНИХ ПІВДЕННОСХІДНОВОЛИНСЬКИХ ГОВІРОК

ДЕЯКІ РИСИ СУЧАСНИХ ПІВДЕННОСХІДНОВОЛИНСЬКИХ ГОВІРОК

Назва:
ДЕЯКІ РИСИ СУЧАСНИХ ПІВДЕННОСХІДНОВОЛИНСЬКИХ ГОВІРОК
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,19 KB
Завантажень:
431
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
УДК: 811.161.2'282 (477.82)
Коваленко Н.Д.
ДЕЯКІ РИСИ СУЧАСНИХ ПІВДЕННОСХІДНОВОЛИНСЬКИХ ГОВІРОК
У статті на матеріалі текстів усного мовлення проаналізовано основні фонетичні, морфологічні та лексичні особливості сучасних говірок Південно-СхідноїВолині.
Ключові слова: діалектизм, південносхідноволинські говірки, фонетичні особливості, морфологічні особливості, лексичні особливості.
Південна Волинь як історико-географічне поняття включає територію розташування Кременця, Острога, Славути, Шепетівки, Ізяслава, Полонного, Старокостянтинова, Ямполя та інших літописних поселень і сучасних населених пунктів півдня сучасної Рівненської та північних частин Тернопільської і Хмельницької областей.
Хмельниччина історично складається з подільської і волинської частин. Майже половина області - Південно-Східна Волинь починається з лівого берега Південного Бугу і тягнеться на північ області. Це край має багате історичне минуле, знаменитий постатями, тому описаний у численних працях таких відомих учених, як А.Братчиков, М. Карамзін, В.Ключевський, М. Костомаров, І. Поляков, Н.Теодорович, В.Трутовський, П.Чубинський - у ХІХст., А.Баранович, А.Братчиков, С.Каретников, Б.Рибаков, П.Толочко - у XX ст. Однак через те, що Південно-Східна Волинь входила до складу Подільської губернії, а потім Хмельницької області з центром на Поділлі, віддалена від наукових центрів вищих навчальних закладів, північна частина Хмельниччини залишилася малодослідженою. Активізувалося вивчення особливостей краю останнім часом - з моменту національно-культурного відродження незалежної держави.
Через тисячоліття, часи розквіту та віки ворожих нападів зберегли волиняни свою матеріальну і духовну культуру, донесли до ХХІ століття різнобарвні місцеві народні традиції, обряди, вірування, мистецтво. Хто любить і прагне вивчити волинський край, має змогу звернутись до численних історико-статистичних і географічних описів, матеріалів етнографічних експедицій, праць фольклористів та діалектологів.
На жаль, більшість наукових досліджень Волині штучно відмежовувалася від ділянки діалектних матеріалів, тому безповоротно втрачаються ті мовні скарби, що створювалися віками.
На сьогодні ще повністю не зібрано й достатньо не вивчено лексику та фраземіку говірок (в тому числі і південносхідноволинських), хоч в різні часи було опубліковано цілий ряд фольклорних збірок і лексикографічних праць із зразками усного мовлення волинян. Серед лексикографічних праць вагоме місце посідає словник Матвія Номиса (Симонова) "Приказки, прислів'я, і таке інше" [3], де використано матеріали ряду тогочасних збирачів фольклору (О.Маркевича, В.Білозерського, М.Білозерського, О.Лазаревського, П.Куліша, Ф.Богуславського, П.Огієвського та ін.). Ця збірка цікава багатством народної мови та різнобарвною стилістикою, цінною є вказівка місцевості, де були зафіксовані мовні одиниці, пояснення їх виникнення. Авторові вдалося охопити і територію Волині (у збірці подано матеріал із посиланням на Волинь та Заставщину).
Південноволинські говірки досліджували: фонетичний рівень - Л.Бова-Ковальчук, А.Могила; особливості лексичної системи - Г.Козачук, М.Корзонюк, А.Очеретний, П.Лисенко; морфологічні риси - Л.Бова-Ковальчук, А.Очеретний; синтаксичні особливості - Л.Бова-Ковальчук.
Мета нашої статі - продемонструвати й проаналізувати сучасне мовлення мешканців Південно- Східної Волині, зокрема людей старшого віку.
Південноволинські говірки, будучи поширеними на значній території, досить неоднорідні. Серед них можна розрізняти східноволинські, що побутують переважно в південних районах Житомирської і в північних районах Вінницької та Хмельницької областей і які дуже зближені з подільськими, і західноволинські, що зближуються з волинсько- поліськими говірками, маючи при тому й деякі риси сусідніх наддністрянських [1, 212].
Щедро живило, постачало багатий та цінний матеріал для всіх краєзнавчих дисциплін усне народне слово. Бо саме лексика (в системі наріч, говорів, говірок характеризується тим, що "вона безпосередньо реагує на все, що відбувається в житті мовців (уключаючи й навколишню природу), стосунки з їх сусідами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: ДЕЯКІ РИСИ СУЧАСНИХ ПІВДЕННОСХІДНОВОЛИНСЬКИХ ГОВІРОК

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок