Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Українське весілля на Берестейщині

Українське весілля на Берестейщині

Назва:
Українське весілля на Берестейщині
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,86 KB
Завантажень:
496
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Українське весілля на Берестейщині


На північ від Волинської та Рівненської областей аж по Біловезьку Пущу й до Пінська, а то й далі, у нинішній Берестейській області корінне населення – українці. Ці землі входили до Галицько-Волинського князівства. Відомо, що у ХІІІ ст. князь Володимир Василькович під Біловезькою Пущею збудував город Камянець, а також вежу, яка збереглася й досі.
Білоруські мовознавці й фольклористи ніяк не хочуть відверто визнати, що мова й усна художня словесність автохтонного населення, яке тут становить абсолютну більшість, – українська. У науковому світі вже висловлювалося обурення з приводу фальсифікації у бік білорусизації зібраних на цих теренах фольклорних матеріалів. Виняток становлять записи Федора Климчука – скрупульозного й чесного вченого – записи весілля – пісень та ритуальних інструкцій зі збереженням усіх мовних нюансів у його рідному селі Симоновичах. Публікація їх може послужити авторитетним джерелом для мовознавчих студій. Та фольклористів у даному випадку цікавить не так добре збережена тут українська мова з невеликими говірковими тембрами, як перебіг чотириденного весільного дійства й високопоетичний супровід до нього – пісні, що характеризуються вишуканою образністю, ніжним ліричним щемом та оригінальною, часто архаїчною системою віршування.
Хведір Вовк та Михайло Грушевський взагалі українське весілля вважали унікумом у світовій культурі. Зрозуміло, яку велику наукову вартість становлять докладні й старанні записи весілля, та ще такого багатого й оригінального, як у Симоновичах.
Для розуміння структури цього весілля слід нагадати, що виявлено кілька типів даного обряду залежно від вмонтованості у нього такого його етапу, як церковний шлюб. Хронологічно цей етап склався досить пізно, оскільки наші предки вважали, що законності подружньому співжиттю чоловіка й жінки надає не церковне вінчання, а весільний обряд. Ще у XVI ст., як свідчать люстрації Ратенського староства, поліщуки воліли платити грішми "почервщизну", чи "куничне", до замку, а не вінчатися у церкві. Згодом вийшло суворе урядове розпорядження, аби за подібні "непобожні звичаї" карати "вежею і горлом", тобто увязненням і шибеницею.
Нині здебільшого на Поліссі після шлюбу молодих у церкві весілля відбувається у молодої, відтак вона разом з молодим їде до свого свекра, де урочистість продовжується. У Симоновичах після повернення з церкви молодий, погостювавши у молодої, їде ночувати вдома сам, а молода залишається у своїх батьків. Лише на другий день вона переїжджає до свого шлюбного чоловіка.
Крім обрядово-ритуальних пісень – величальних, лірично-настроєвих чи гумористичних (насмішливих), які виконуються то в поході весільного "полку", то в застіллі, є ще на Поліссі пісні "до скоку" – до танцю. У публікаціях весільних текстів вони здебільшого пропускаються. Але, як пише Федір Климчук у листі до мене від 14. 10. 1992 р., без отих "припівок", як їх називають у Симоновичах, весілля нагадувало б похорон. А насправді від веселощів "хай н вс сло, а якй конець сла ходть ходуном". Виконуємо бажання записувача – публікуємо і їх.
Інформацію про автора запису цього унікального поліського весілля знаходимо у виданні: Леонюк В. Словник Берестейщини.– Львів, 1996:
"КЛИМЧУК Федір, дослідник мови Полісся. Родом з села Симоновичі, Дорог[ичинського р-ну]. Закінчив БПІ, вчителював у рідному селі. Наук. працівник ін-ту мовознавства АН Респ. Білорусь. Пр[аці]: "Специфическая лексика Дорогичинского Полесья", "О полесском варианте одной карпато-полесской изопрагм", "О разновидностях билингвизма (на материале южнх районов Брестской области)", "О двух типах пучков изоглос и изопрагм в Брестском-Пинском Полесье", "До класифікації говірок Берестейщини", "З лексікі цнтральнага Загароддзя" (Мн., 1993). К. займає до мови Полісся непослідовну позицію – точно фіксує її українські властивості, але трактує їх як діалектну форму біл[оруської] мови".
Село Симоновичі, де записано весілля, належить до Дорогичинського району нинішньої Берестейської області.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Українське весілля на Берестейщині

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок