Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Семантико-синтаксична валентність віддієслівних дериватів

Семантико-синтаксична валентність віддієслівних дериватів

Назва:
Семантико-синтаксична валентність віддієслівних дериватів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,63 KB
Завантажень:
155
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Семантико-синтаксична валентність віддієслівних дериватів


Категоріальна система мови являє собою набір узагальнених граматичних понять, інтегральних категорій, що об’єднують ряд співвідносних граматичних значень, взаємопротиставлених і формально виражених визначеною сукупністю мовних засобів. Однією із ключових в аналізі структурної і семантичної організації речення є категорія семантико-синтаксичної сполучуваності його елементів, адже зрозуміти речення, як зауважував один із основоположників формального синтаксису Люсьєн Теньєр, означає зрозуміти сукупність зв’язків, які об’єднують слова, що входять до його складу Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. М.: «Прогресс», 1988. С. 23. Вивчення цього питання, як і проблеми формального і семантичного структурування речення в цілому, залишається актуальним у сучасній синтаксичній теорії. Дослідження категорії сполучуваності в сучасному мовознавстві зумовлене потребою вивчати мову як органічне ціле, ієрархічно організоване, що включає в себе інші, підпорядковані цьому цілому підсистеми. Оскільки функціонування слів у мовленні відбувається не ізольовано, а, як правило, у певному контекстному оточенні відповідно до тих норм, які існують у мові, то значення конкретно вжитого слова завжди залежить від його семантико-граматичної позиції. Отже, пізнати семантико-синтаксичну природу слова означає встановити сукупність різних його контекстних реалізацій. У сучасній мовознавчій науці потенційна і реалізована сполучуваність окремих компонентів цілого часто позначається терміном “валентність”. Але, як поняття багатомірне і різнорівневе, вона розглядається в різних площинах. О.Ф. Лосєв визначав мовну валентність як “здатність мовного елемента отримувати певне значення (функцію) у зв’язку зі своїм контекстом, чи це окремий звук, чи об’єднання звуків у єдину морфему; чи то об’єднання морфем у цілісну лексему, чи в окреме слово; чи то об’єднання слів у ціле словосполучення, в граматичне речення, чи одиниці ще складніших зв’язків” Лосев А.Ф. О понятии языковой валентности.// Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. – 1981.-Т.40.-№5.-С.403, 410.. Не вводити в сучасне мовознавство моменту валентності,- зазначав учений,- це все одно, якби у природознавстві ігнорувати ядерну фізику і розуміти атом у світі тих статичних уявлень, які існували в науці півтори сотні років тому. Там само, С.403
Вважається, що вперше стосовно граматики термін “валентність” ввів у науковий обіг Люсьєн Теньєр (Tesniere L. Comment construire une syntaxe? — Bulletin de la Faculte de Lettres de Strasbourg, 1934.) Див.: Кочерган М.П. Слово і контекст. Львів,1980,С.26; Адмоні В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики.Л.:”Наука”, 1988. С. 43.; Buttler D. Innowacje skіadniowe wspуіczesnej polszczyzny.(Walencja wyrazуw). Warszawa, 1976, S.12., маючи під ним на увазі сукупність зв’язків у дієслова, якими воно утримує при собі актанти (залежні іменники або їх еквіваленти з предметним значенням) Люсьен Теньер Основы структурного синтаксиса. М.:”Прогресс”, 1988,С.250. Одночасно з ним Карл Бюлер оприлюднив свою теорію конотації, згідно з якою вживання в тексті того чи іншого слова “відкриває” поруч нього “порожні місця” (Leerstellen) для інших слів, що належать до певних граматичних і семантичних класів Bьhler K. Sprachtheorie. Jena, 1934. S.173.. Того ж самого року Гюнтер Порціг представив свою концепцію синтаксичних полів. Суть її зводиться до того, що слово, особливо дієслово або прикметник, являє собою своєрідний центр гравітаційного поля, “притягує” інші слова, які доповнюють його зміст. Дієслово чи прикметник з відкритими біля себе позиціями для слів певних семантичних категорій створює так зване елементарне синтаксичне поле G. Porzig.Wesenhafte Bedeutungsbeziehungen // Beitrдge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur. 58 /1934, S. 117.. Неважко помітити концептуальну близькість усіх трьох теорій, що є дивовижним з огляду на те, що вчені різних країн оприлюднили їх в одному році, очевидно, незалежно один від інших.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Семантико-синтаксична валентність віддієслівних дериватів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок