Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Реалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської, української і польської мов

Реалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської, української і польської мов

Назва:
Реалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської, української і польської мов
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,22 KB
Завантажень:
283
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Реалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської, української і польської мов


Зіставно-типологічне вивчення словотвірних гнізд (далі СГ) – актуальна проблема сучасної дериватології [Петрухина 2000: 71; Тихонов 2001: 15; Фатхутдинова 2003]. Довгий час розвиток словотвору загалом та зіставного зокрема відбувався при зосередженні уваги науковців на словотвірному типі [Білоус 1986: 40; Тихонов 1994: 160]. Проблематика та перспективи зіставного опису словотвірних систем слов’янських мов на матеріалі СГ накреслюються протягом останніх двадцяти років [Лукашанец 1981; Павленко 1982; Конфронтационное 1986: 248-249; Тихонов 1987; Лопатин 1987: 52-53; Тихонов 1994 та ін.], але цей напрямок перебуває ще у стадії формування і пошуків.
Представники структурної лінгвістики спробували зіставити СГ за допомогою штучної мови-еталону аплікативної моделі [Лукашанец 1981; Альтман…1987]. Запропонована методика, що ґрунтується лише на частиномовну належність похідних, виявилася занадто обмеженою як для власне описового, так і для зіставно-типологічного вивчення СГ та потребує розширення в плані семантики [Фатхутдинова 2003: 150]. Аналіз СГ повинен враховувати їх формальні та семантичні параметри.
На структурно-семантичні особливості СГ, як відомо, значною мірою впливають різноманітні показники вихідного слова, передусім його належність до певної лексико-семантичної групи (далі ЛСГ). Зіставлення СГ слів окремої ЛСГ на внутрішньо- і міжмовному рівнях уможливлює виявлення спільних і специфічних ознак їхньої організації. Вважаємо, що перспективним щодо з’ясування міжмовної еквівалентності комплексних одиниць є не тільки зіставлення СГ однієї ЛСГ, а також аналіз СГ, вершини яких генетично споріднені.
Об’єктом дослідження є СГ з вершинами сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати) і sadziж (sadzaж, sadowiж) у російській, українській і польській мовах ХІХ–ХХ ст. Укладання СГ здійснено з урахуванням як літературних, так і позалітературних (територіально- і соціально-діалектних) компонентів.
Як і В. Г. Фатхутдінова, яка спирається на концепцію О. А. Земської, співвідносимо поняття конкретної словотвірної парадигми (далі СП) з конкретним СГ. СГ – сукупність таких СП, а також сукупність словотвірних ланцюжків (далі СЛ) [Фатхутдинова 2003: 150-151].
Завдання пропонованої статті полягає в з’ясуванні того, яким чином (у якому обсязі, за допомогою яких засобів тощо) в аналізованих СГ реалізується категорія діяча, яка, є однією із семантичних позицій типової СП слов’янського дієслова.
Категорія особи, що є ширшою від категорії діяча, у словотворі об’єднує похідні, які утворилися від дієслів, іменників, прикметників і дієприкметників. До nomina agentis, тобто до іменників із значенням діяча, зараховуємо лише девербативи (пор. з позицією в [Маркарьян …1990: 25]).
Семантична структура як базових дієслів, так і префіксальних і суфіксальних дієслів першого й подальших ступенів у зіставлюваних СГ російської, української і польської мов, як свідчить аналіз словникових статей, має багато спільних ознак (відносно послідовний збіг прямих та стрижневих значень, однакова валентність дієслів, значення каузації). Проте, незважаючи на однакові умови і відсутність внутрішньомовних стримуючих чинників, категорія діяча по-різному виявляється в СГ з вершинами сажать, садити і sadziж.
Зіставлювані СГ відрізняються одне від одного на рівні реалізації категорії діяча насамперед щодо кількісної представленості nomina agentis. Кількість похідних стосовно суфіксів, за допомогою яких у СГ кожної з мов утворено nomina agentis, наведено в таблиці. Звичайно, для кожного аналізованого гнізда інвентар наявних у мові формантів, які беруть участь у передачі словотвірного значення ‘виконавець дії’, використовується вибірково.


Таблиця
Суфікси nomina agentis у СГ з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах XIX-XX ст.
N | Російська мова | Українська мова | Польська мова
суфікс |
к-ть похідних |
суфікс |
к-ть похідних |
суфікс | кк-ть похідних
1 | -чик/-щик | 18 | -чик | 3 | -ca | 2
2 | -тель | 15 | -ник | 2 | -nik | 2
3 | -льщик | 2 | -льник | 2 | -ik | 1
4 | -ник | 3 | -ач | 1
5 | -л(а) | 1 | -ун | 1
6 | -ун | 1 | -л(я) | 1
7 | -ниц(а) | 1 | -чиц(я) | 1
8 | -иш(а) |
1
9 | -их(а) |
1
Із 43 іменників аналізованої групи російського гнізда 36 належать до діалектної лексики (три з них – це соціально-діалектні компоненти), 6 є спільними для літературної та діалектної лексики (сажальщик, насадитель, насадчик, обсадчик, посадчик і посадник) та один відомий лише літературній мові (садчик І).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Реалізація категорії діяча в словотвірних гніздах російської, української і польської мов

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок