Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові

Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові

Назва:
Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,20 KB
Завантажень:
9
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові


Явище нульсуфіксації в діахронії досліджували П.Білоусенко [2], Л.Гумецька [3], у синхронії – Н.Клименко [5], О.Пінчук [11], Л.Родніна [12], Л.Третевич [17]. Вчені відзначають, що в афіксальній системі сучасної української мови нульовий суфікс посідає значне місце.
Проте ряд проблем, що стосуються нульсуфіксального способу словотворення, залишаються нерозв’язаними: не виявлений кількісний склад нульсуфіксальних дериватів у сучасній українській мові, не досліджене докладно питання лексико-словотвірної семантики цих похідних, не визначено ємність словотвірних типів тощо. Залишається також актуальним дослідження місткості функціонально-семантичного поля nomina instrumenti, потребують ґрунтовного вивчення та опису й нульсуфіксальні деривати – назви інструментів.
До категорії інструменталності, за визначенням О.Безпояско, К.Городенської [див. 1], належать такі назви: 1) знаряддя і засоби дії; 2) інструменти домашнього вжитку, сільськогосподарські інструменти; 3) прилади, пристрої, апарати, верстати; 4) посуд, яким користується особа-діяч. Л.Мурзіна відносить до категорії nomina instrumenti такі найменування: 1) назви знарядь дії – “конкретні неживі предмети, що використовуються для успішного завершення дії”; 2) назви засобів дії – “неживі предмети, за допомогою яких реалізується дія” [8, 64]. І.Ташпулатова вважає, що поняття “знаряддя дії” доцільно використовувати в широкому значенні – від примітивного до високого рівня складності їх виготовлення та використання [16]. Н.Сніжко зазначає, що лексико-семантичне поле інструментальності складається з 7 лексико-семантичних груп: 1) назви інструментів, 2) назви машин, 3) назви знарядь, 4) назви апаратів, 5) назви пристроїв, 6) назви механізмів, 7) назви приладів. Крім того, кожна з названих груп має своє розгалуження, напр., назви інструментів (назви чоботарських інструментів, назви ковальських інструментів тощо) [див. 14, 15].
Спираючись на дослідження вчених, до словотвірної категорїї nomina instrumenti можемо віднести п’ять типів дериватів: 1) назви власне інструментів (ковальські, музичні, теслярські, ті, що використовуються у різних галузях промисловості, у побуті тощо: дряпа, притир, продір, сікачка, скребло, стиски, струг, схвати, черпак, шило); 2) найменування рибальських снастей, мисливського лаштування та їх частин (волок, гачок, грузило, завід, запал, ложе, манок, перемета, підбори, плави, спуск); 3) назви приладів, пристроїв, механізмів (у механіці, техніці, будівництві і т.ін.) таїх частин (гніт, замок, зарядник, засов, затиск, зачепа, накоти, опалювач, прядка, скріпа, трансформатор, упор); 4) назви машин та їх частин (віз, кбти (санки), насад, підвода, підйомник, скид, смики, тягач, упряж); 5) назви посуду та його частин (виварка, дерга (тертка), дійниця, зріз (діжка), зсипа, піднос, супник, тертка, ухват).
Основу похідних іменників з інструментальним значенням, утворених нульсуфіксальним способом, складають девербативи. Більша частина цих похідних має первинне значення – опредмечена дія та її різновиди (незакінчена тривала дія, одиничний акт дії, повторна дія тощо), – на основі якого може розвиватися вторинна інструментальна семантика, пор.: притир – як дія, притир – як інструмент; затиск – як дія, затиск – як частина приладу; звід – як дія, звід – як частина механізму тощо [див. 6].
Нульсуфіксальні власне інструментальні найменування творяться як від префіксованих, так і від непрефіксованих дієслів доконаного та недоконаного виду. Нульсуфіксація супроводжується усіченням суфіксів _а_и_увачергуванням голосних та приголосних в коренях слів. Іменники цієї групи утворюються за допомогою кількох моделей.
1.1.Віддієслівні іменники чол. роду з нульовим суфіксом та нульовим закінченням, наприклад: бур (ВТСУМ, 67; СТГ, 16) “інструмент для буріння свердловин у грунті та різних гірських породах” (бурити); бурав (ВТСУМ, 67; РУТС, 35) “те саме, що бур” (буравити); заструг (ВТСУМ, 334; ЗТС, 46) (застругувати); лом (ВТСУМ, 495; ШСТ, 47; ЗТС, 63; Гр2, 376) “товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде” (ломити); притир (ВТСУМ, 952; ЗТС, 100) “інструмент, яким притирають одну до одної деталі” (притирати); продір (ВТСУМ, 969; Гр3, 464) “голка без вушка” (продерти); спуст (ВТСУМ, 1183; СПС, 384; Арк, 67) “великий рубанок” (спустити); струг (ВТСУМ, 1207; РУТС, 541; Гр4, 219; ШСТ, 88; ЭВС, 354) “інструмент для грубої обробки деревини струганням” (стругати).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок