Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Символіка великодньої проповіді Іоаникія Ґалятовського (на матеріалі гомілії “казаніє, на воскріс?ніє господнє”)

Символіка великодньої проповіді Іоаникія Ґалятовського (на матеріалі гомілії “казаніє, на воскріс?ніє господнє”)

Назва:
Символіка великодньої проповіді Іоаникія Ґалятовського (на матеріалі гомілії “казаніє, на воскріс?ніє господнє”)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,42 KB
Завантажень:
180
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Символіка великодньої проповіді Іоаникія Ґалятовського (на матеріалі гомілії “казаніє, на воскріс?ніє господнє”)


Українська барокова проповідь належить до тих галузей нашого літературознавства, котрі викликають жваве зацікавлення протягом останніх років; серед них чільне місце відводиться студіям над творчістю Іоаникія Ґалятовського. Варто згадати дисертаційні дослідження Тетяни Алєксєєнко, Наталі Левченко, або раніші розвідки В.Вомперського, А.Єлонської, С.Абрамовича, В.Крекотня чи піонерську студію М.Сумцова. Однак варто вказати на те, що ці праці здебільшого акцентують увагу на загальному принципові побудови проповіді, засадах принципах гомілетики Ґалятовського, натомість малодослідженою залишається символіка, що нею послуговується автор задля розкриття сутності основних християнських свят.
Традиційно творчість Іоаникія Ґалятовського розглядають у річищі
“латино-польської” [4, 13-15] школи, в основі якої лежить раціональний аспект, і порівнюють із польськими проповідниками. Однак мало уваги при цьому приділяється акцентуванню на посутніх розбіжностях, адже для польського проповідника свято є приводом учергове поговорити про актуальні проблеми тогочасного суспільства (досить згадати добре знані під ту пору як у Польщі, так і в Україні проповіді Петра Скарги чи Томи Млодзяновського), а для українського богослова провідним залишається саме духовний сеґмент. Тобто, поляк, виголошуючи святкову гомілію, має на меті виховати гідного громадянина, натомість українець, стаючи за катедру, прагне виплекати істинного християнина. Окреслена тенденція чи не найяскравіше увиразнюється в проповідях Іоаникія Ґалятовського.
Причин цього можна віднайти кілька: з одного боку, це можна пояснити як загальну тенденцію, притаманну українській літературі, йдеться про домінанту духовного елементу, на що вказував ще Дмитро Чижевський [5, 242]; з іншого – впливом проповіді “греко-слов’янського” типу, яскравим репрезентантом якої були під ту пору гомілії Лазаря Барановича. Останній, як відомо, був учителем Іоаникія Ґалятовського. Та якщо стиль Барановича базується на поетичному відчутті, то Ґалятовського – на відчутті науковому.
Обираючи темою великодньої проповіді слова із книги Ездри “Солнцє восіяєт внощи и Луна трищи на д?нь и каплєт Кровь от дрєва, и камєнь даст глас свой”, автор в екзордіумі роз’яснює концепцію, керуючись якою, він буде тлумачити Святе Письмо. Зазначмо, що ця риса є характерною ознакою проповіді “латино-польського” типу, адже у ”греко-слов’янській” школі цитата наприпочатку виконує функцію не стільки теми, скільки своєрідного епіграфу, заспіву до розмови. Натомість у західній традиції вона вимагає обов’язкового тлумачення і є тим фундаментом, з якого постає текст проповіді, на що безпосередньо вказує й сам Ґалятовський у своєму трактаті з гомілетики [2, 108]. Далі автор ділить тему на кілька пунктів (“слонце восіяєт в нощи”, “луна трищи на дєнь”, “каплєт кров от дрєва”, “камєнь даст глас свой”), що, до речі, узгоджується з приписами Арістотелевої “Риторики” [1]. Відтак кожен пункт стає ентимемою, яка потребує доказів, що ними в Ґалятовського є символи, почерез які можна відчитати прихід Христа. Цікаво, що автор бачить події Старого Заповіту як префігурацію новозавітної історії (що засвідчує вже бодай саме обрання теми, в основу якої покладено старозавітну, а не євангельську цитату). Так, тлумачачи тезу “Слонце восіяєт в нощи”, що має символізувати прихід Христа на землю й Воскресіння опівночі, Ґалятовський спирається на слова Пророка Малахії “Восіяєт вам боящимся имєни моєго Солнце Правєдноє” (Мал., 4, 2), історію царя Ізакіїлі, коли сонце повернулося назад, та Ісуса Навина, коли сонце спинилося на небі, даючи змогу завершити битву.
Принагідно зазначмо, що в своїй проповіді Ґалятовський використовує і сучасне йому астрономічне знання про проходження Сонця сузір’ям Діви, зазначаючи: “Для того Христос называєтся солнцем, бо солнцє вступуєт в Панну, которая знайдуєтся в зодіяку Небесном.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Символіка великодньої проповіді Іоаникія Ґалятовського (на матеріалі гомілії “казаніє, на воскріс?ніє господнє”)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок