Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Формування підсистеми фемінітивів нової української мови (суспільно-політична лексика)

Формування підсистеми фемінітивів нової української мови (суспільно-політична лексика)

Назва:
Формування підсистеми фемінітивів нової української мови (суспільно-політична лексика)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,27 KB
Завантажень:
415
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Формування підсистеми фемінітивів нової української мови (суспільно-політична лексика)


Становлення лексичної системи української літературної мови здавна було об’єктом пильної уваги вітчизняних лінгвістів. А. А. Москаленко, розглядаючи цей процес, зазначав, що в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. під впливом екстралінгвістичних чинників (боротьби українського народу за соціальне й національне визволення) у складі лексики української мови відбулися суттєві зміни [Москаленко 1970 : 54]. Ці процеси позначилися на формуванні лише окремих семантичних груп: найповніше в українській літературній мові цього періоду засвідчена нова суспільно-політична лексика (декадентство, імпресіонізм, космополітизм, націоналізм) [Москаленко 1970 : 37-42].
Проте з середини ХІХ ст. відбувається активне становлення не лише системи назв певних ідеологічних, політичних, філософських, релігійних напрямків, суспільних течій тощо, а й підсистеми найменувань осіб за належністю до них. У писемні джерела цього періоду поступово проникають жіночі відповідники до чоловічих особових назв зазначеної семантичної групи. Безперечно, деякі з таких фемінітивів існували ще у староукраїнській мові. Так, М. П. Брус у контексті розгляду словотвірних та семантичних аспектів загальних жіночих особових номінацій української мови XVI – XVII ст. проаналізувала структурно-семантичні та лексико-семантичні особливості „назв жінок за церковно-релігійними особливостями (католичка, инокиня, боголюбиця)”. Але “з погляду семантики”такі деривати не належали до продуктивних загальних жіночих особових номінацій згаданого періоду [Брус 2001 : 17].
П.І. Білоусенко й В.В. Німчук, досліджуючи розвиток функцій суфікса
-иц-я від найдавніших часів до сучасності, простежують модифікацію за допомогою цього форманта найменувань чоловіків, що „належать до певного колективу чи є прихильником якогось учення, погляду, діяльності”[Білоусенко, Німчук 2002 : 52], чітко окреслюють твірні основи та встановлюють їх продуктивність у творенні іменників з модифікаційним значенням жіночої статі. Лексеми зазначеного типу на -иц-я проаналізовані на фактичному матеріалі, який науковці вивили в писемних пам’ятках початку XVII – кінця XX ст.
Опис творення фемінітивів до чоловічих найменувань осіб за належністю до релігійних напрямків на матеріалі творів І. П. Котляревського, Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, Є. П. Гребінки, Т. Г. Шевченка знаходимо в дисертаційному дослідженні О. П. Білих [Білих 1997 : 41].
У граматиках А. О. Загродського [Загродський 1945:82] та Л. А. Була-ховського [Курс СУЛМ 1951, I : 352] (середина XX ст.) визначено словотворчі засоби та мотивувальні основи номінацій згаданого типу: вживається суфікс -к-а, приєднуваний до назв чоловічого роду з суфіксами -ист, -іст (-їст), -овик або відповідний суфіксу -ець (-єць) в назвах чоловічого роду: марксистка, комуністка, атеїстка, більшовичка, партійка [Там же].
Ряд концептуально важливих положень стосовно продукування фемінітивів до найменувань осіб чоловічої статі за їх належністю до того чи іншого ідеологічного, політичного, філософського, релігійного напрямків, суспільних течій тощо з’ясував І. І. Ковалик [Ковалик 1960 I : 292-294].
І. І. Фекета розглянув суфіксальний спосіб продукування „назв жінок за належністю до ідеологічних, політичних, ворожих політичних, наукових та ідейно-художніх напрямів”[Фекета 1975 : 23], визначив їх твірні основи (співвідносні чоловічі найменування) в українській мові XX ст. [Там же]. Науковець, аналізуючи дублетні назви жінок, дійшов висновку, що поміж лексем згаданого “словотворчого розряду”це явище “зовсім відсутнє”[Фекета 1969 : 80].
Протягом усіх періодів розвитку українського мовознавства фемінітиви до назв осіб чоловічої статі за їх належністю до певного ідеологічного, політичного, філософського, релігійного напрямків, суспільних течій тощо розглядали або на певному етапі розвитку нової української мови, або аналізували лише окремі лексико-словотвірні підгрупи та форманти.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Формування підсистеми фемінітивів нової української мови (суспільно-політична лексика)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок