Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Уроки етики на сторінках малої прози В. Підмогильного

Уроки етики на сторінках малої прози В. Підмогильного

Назва:
Уроки етики на сторінках малої прози В. Підмогильного
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,75 KB
Завантажень:
263
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Уроки етики на сторінках малої прози В. Підмогильного


В епохи гострих соціальних конфліктів людська духовність має властивість виснажуватись. Це виявляється у формі утрати багатьма людьми моральної чутливості до розрізнення таких понять, як істина і неправда, краса і потворність, добро і зло. Вселюдські моральні цінності виявляються непотрібними.
Об’єктом художнього аналізу В.Підмогильного стають причини і механізми руйнування етичних засад людського буття, характер спотворення моральної природи людини і пошук регуляторів нормалізації та гармонізації духовності соціуму і духовного світу людини.
У своїх прозових творах В.Підмогильний нерідко доходить висновку, що одним із факторів роз'єднання людей у суспільстві, спустошеності людини та її моральної деградації є міський спосіб організації життя, де кожна людина сам-на – сам залишається зі своїми проблемами.
Експозицією оповідання „ Собака” є метафоричний опис міста, в якому воно постає ніби живою істотою й одночасно неживим фізичним об’єктом, який перебуває у стадії стиснення до розмірів точки, що може у будь-яку мить вибухнути. З перших рядків автор виявляє неприхильність до міста, яке може знищити все живе своїм „отруйним повітрям”.
Мешканець міста, студент Тимергей стає творцем далеко не життєствердної філософії – філософії голоду. Фінансова криза звела Тимергея з людьми, з якими „він не мав нічого спільного”. Оточення, чуже Тимергею, не допомагає йому позбутися почуття безпорадності. Долаючи часо-просторові межі, Тимергей уступає у діалог із титанами філософії. Подумки він звертається до Декарта: –
Декарте! Ти голодував коли?–
Ні, – каже.–
Біжи ж мерщій та пиши свою працю. Потім не поїж тиждень і створи нові. Тоді матимеш ти певний ґрунт. Тоді ти не скажеш:
– Cogito ergo sum... А закричиш!–
Ой їсточки...–
Пам’ятай, що право на існування має лише те, що можна спожити.
До „поняттєво – категоріального апарату” філософії Тимергея увійшли борщ та ковбаса, що виступили у вигадливих оксюморонних семантичних сполуках: „Кант і борщ. Ніцше і ковбаса”.
Концепція існування у Тимергея лаконічна, виразна й універсально значуща: „Рація життя в тому, щоб їсти”. Однією фразою Тимергей ніби дає відповіді на всі онтологічні, гносеологічні, етичні, психологічні запитання світу. Самому собі Тимергей говорить, що людина – не Homo Sapiens, а, передусім, тварина, яка керується інстинктами задоволення голоду й споживання. Падіння людини з антропоцентричного п’єдесталу, зневіра у людській духовності, знищення гуманістичних ідеалів спровокували почуття презирства, відрази й відчуження від людей і світу. Тимергей ... ішов у тому ж нахабному настрою... і дивився навкруги з такою зневагою, мовби плюнув допіру з місяця на землю”. Мізантропія, викликана відчуттям голоду, сприяє виникненню в душі Тимергея деструктивних імпульсів, спрямованих на соціум і навіть на символ сучасної людської спільноти – місто.
„Якби він міг вимовити свою безсилу, стислу ненависть до міста , людей і вулиць, місто зникло б, люди попадали б і вулиці вкрилися б пилом.
Але Тимергей мовчав, хоч хотілося підійти до ближнього будинку, повалити, розтрощити і на купах лишитися святкувати свою перемогу диким танцем”.
Опис нереалізованих прагнень Тимергея, доведеного до відчаю почуттям голоду, набуває у творі есхатологічного звучання. Але і природа голоду, який має бути затамованим, і природа людини, в якій із деструктивним началом змагається й воля до життя, не дали Тимергею фізично загинути.
„Від надій Тимергей сп’янів – йому зробилось тепло, перед очима попливли вулиці, а тіло здалося легким і рухливим, мов зроблено було з повітря”.
В.Підмогильний майстерно аналізує стан Тимергея на шляху до найзаповітнішої мрії, послуговуючись імпресіоністичними епітетами: „Немов він поринав у прозорий плин, легкий і теплий, як промінь сонця. Через прозорість буде видно людей і їхні вчинки, але безбарвні, одноманітні і нецікаві”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Уроки етики на сторінках малої прози В. Підмогильного

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок