Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> „Не зневажай душі своєї цвіту...” (любовно-еротична символіка „лісової пісні” лесі українки)

„Не зневажай душі своєї цвіту...” (любовно-еротична символіка „лісової пісні” лесі українки)

Назва:
„Не зневажай душі своєї цвіту...” (любовно-еротична символіка „лісової пісні” лесі українки)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,75 KB
Завантажень:
255
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
„Не зневажай душі своєї цвіту...” (любовно-еротична символіка „лісової пісні” лесі українки)


„Лісова пісня” – це також своєрідна love story, історія кохання. Якщо абстрагуватися від численних теоретико-літературних спекуляцій, то таке визначення драми Лесі Українки видається вповні прийнятним. Адже все, що відбувається у творі, прямо чи опосередковано зв’язане з розвитком взаємин між Мавкою й Лукашем, відбувається на тлі цих взаємин або передбачає чи провокує їх. Зрозуміло, що любовна інтрига не вичерпує всього багатства ідейно-художнього змісту драми, однак безперечно й те, що саме з цієї колізії народжується філософія та „високий трагізм” „Лісової пісні”.
Очевидно, кохання як вияв почуттів, як своєрідний емоційно-психологічний екстремум завжди було однаковим. У цьому сенсі архаїчна людина, мабуть, нічим не відрізнялася від нашого закоханого сучасника. Змінювалися лише форми та способи вияву цих почуттів, розуміння соціальних функцій і наслідків, значення кохання в житті й діяльності людини загалом. Тому за цими критеріями можна судити не лише про певні історичні епохи в розвитку емоційної культури людства, а й про її, цієї культури, вияв на індивідуальному рівні, тобто рівні, який свідчить про „культуру душі” кожної людини зокрема. І якщо коли-небудь буде написана історія людства як історія кохання, то, з цього погляду, „Лісова пісня”, без сумніву, стане однією з найяскравіших сторінок цієї захоплюючої книжки.
Любовно-драматична колізія „Лісової пісні” розігрується відповідно до календарних змін у природі. Тому сюжетний перебіг подій у драмі неминуче набуває символічного значення. Адже все, що відбувається у природі, – це ієрофанія (священне явище) і вегетація рослинності виступає одним із символічних дійств, що входять в ритуал календарного відродження природи і людини [12].
Цікаво, що мотив весняного пробудження природи в „Лісовій пісні” розгортається в контексті еротичної символіки. У поведінковому аспекті стосунки між Тим, що греблі рве та Русалкою нагадують весняні "розигри", що відбувалися між молодечими громадами. Діалог між учасниками такого дійства зазвичай будувався у формі любовного загравання. Тому не дивно, що на залицяння Того, що греблі рве Русалка відповідає взаємністю. Виринувши з води, вона "знадливо всміхається" залицяльникові, називає "мій чарівниченьку", "мій паниченьку", "любчику, хороший душогубчику", з "жартівливим пафосом" запевняє, що кохає його, що марила "всю ніченьку" (упродовж зими?!) про зустріч з ним: "Ронила сльози дрібнії, збирала в кінви срібнії, без любої розмовоньки сповнила вщерть коновоньки…" [10, 204]. Про готовність Русалки до зустрічі з "любчиком" свідчать не лише наповнені "вщерть" коновки (за народнопоетичними уявленнями, набирати воду, ходити по воду – з нетерпінням виглядати коханого, сподіватися на побачення), а й її вбрання: "На ній два вінки – один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-під нього спадає серпанок" [10, 204]. Відомо, що вінок як символ дівоцтва, молодості і краси – необхідний атрибут русальної обрядовості. В іграх та хороводах весняно-літнього циклу він служив обов'язковою прикрасою дівчат. У даному випадку зелений вінок, очевидно, вказує насамперед на зв'язок Русалки з культом рослинності, тоді як перловий венок [докл.: 2; 9] належить до основних аксесуарів шлюбного обряду. До того ж його подарував Русалці її "любчик" – морський царенко, тим самим ніби надаючи любовній оргії легітимності. З цього погляду ідея пошлюблення сприймається як ритуальна форма магічного пробудження життєдайних сил природи.
Проте стосунки між Тим, що греблі рве та Русалкою не знаходять продовження, і їх незавершеність грунтується, сказати б, на "об'єктивних" підставах. За своєю суттю (характером, манерою поведінки, призначенням, функціями) Той, що греблі рве належить до тієї стадії календарного циклу, яка закінчується разом із пробудженням природи. Тобто тоді, коли магічно-рольова чинність Русалки, безпосередньо зв'язана з ростом і розквітом рослинності, лише починається.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: „Не зневажай душі своєї цвіту...” (любовно-еротична символіка „лісової пісні” лесі українки)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок