Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Деякі закономірності словотвору в поліських говорах

Деякі закономірності словотвору в поліських говорах

Назва:
Деякі закономірності словотвору в поліських говорах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,58 KB
Завантажень:
379
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Деякі закономірності словотвору в поліських говорах


Лінгвогеографічна інтерпретація поліського діалектного матеріалу засвідчує прояв закономірностей словотворчого процесу в двох основних напрямах: шляхом універбізації двочленних назв та утворенням однокореневих номінацій за допомогою різних словотворчих афіксів – процесів, що часто мають виразні ареальні закономірності. Ареали їх поширення часто взаємонакладаються чи входять у пасма ізоглос інших мовних рівнів.
Зумовлене тенденцією до лінгвістичної економії активне вживання іменників із похідними основами замість бінарних атрибутивно-субстантивних назв властиве як літературній, так і діалектній мові. Однак спільність дериваційного процесу і навіть тотожність кінцевого результату в кожному з цих різновидів національної мови проявляється по-різному, оскільки специфічною ознакою діалектного словотворення є часто виразне накладання на особливості територіальні.
Процеси універбізації двочленних прикметниково-іменникових назв проходили (і проходять) у Поліссі нерівномірно, а територія їх поширення часто збігається із межами інших діалектних явищ. Так, у формуванні рівненсько – зарічненсько – дубровицько – ємільчинсько – коростенського пасма ізоглос безпосередню участь бере ізоглоса, що відображає клиноподібне вторгнення південно-східних назв кис?лґак, кґіс?лґак у цілісний ареал архаїчних північно-західних назв ?кґісле моло?ко, ?кесле моло?ко, ?кисле моло?ко і под. ’кисле, вистояне молоко’ (карта №1). Карта показує, що в західному Поліссі, в суміжних з Білоруссю районах Рівненщини, Житомирщини і далі на північ, а також у північно-східних районах Чернігівської області та північній Сумщині поширені двослівні назви.
У поліських говірках Білорусі слово кисляк більш-менш активно вживають лише в говірках нижньої Прип’яті (Наровлянського, Єльського районів Гомельської області). Це підтверджують й дослідження Г. Ф. Вешторт, яка зафіксувала цю форму лише в одинадцяти пунктах білоруського Полісся безпосередньо в говірках нижньої (спорадично середньої) Прип’яті [Вештарт 1969].
У цьому зв’язку варто відзначити, що й поліські назви м’яса, здиференційовані залежно від виду тварин, ізоглосою давид – городоцько – корецького пасма вертикальних ізоглос приблизно по лінії нинішнього кордону Рівненської та Житомирської областей протиставляють захід сходу поширенням лише двослівних назв сви?нґаче м?нґасо і под. – сви?нина, свґі?нґіна і под. (карта №2).
Аналізований матеріал ілюструє глибоку стабільність та стійкість лексичної системи західнополіських говірок, що зберігають архаїчні риси. Адже „утворення імен на -ина від основ ? назв тварин у значенні ’м’ясний продукт’ є спільнослов’янським продовженням індоєвропейського спадку” [Козирєва 1982:72].
Ряд ізоглос вертикального начерку проходить з обох сторін від лінії
Дубровиця – Рівне. Отже, Горинь, де сусідували племена дулібів (волинян) та древлян, є природною границею цілого ряду діалектних опозицій. У склад пасма входить ізоглоса, на захід від якої для назви корови, що залишилася безплідною, зберігаються атрибутивно-субстантивні словосполуки ?jалова ко?рова, ?jелова ко?рова і под., тоді як на схід від неї вживаються вторинні утворення ? іменники ?jалоўка, ?jалуўка, ?jалаўка, ?jалґіўка (у верхоріччі Ствиги jало?вица, jало?вґіца ) (карта №3). Йдеться про ареальні закономірності, суть яких у тому, що універбізація розглянутих двокомпонентних словосполучень у західному Поліссі не відбулася.
Виразною є також дериваційна диференціація північних говорів на рівні ареально здиференційованого афіксального словотворення. Так, рівненсько – зарічненсько – дубровицько – ємільчинсько – коростенське пасмо, одна з ізоглос якого корелює назви кислого, вистояного молока, містить у своєму складі також ізоморфу назв полотнини для проціджування молока. Вона відділяє південно-східні форми з суфіксом -к- (цґі?дилка, це?дилка, ца?дилка і под.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Деякі закономірності словотвору в поліських говорах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок