Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Віденська культурно-історична школа на українському ґрунті

Віденська культурно-історична школа на українському ґрунті

Назва:
Віденська культурно-історична школа на українському ґрунті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,71 KB
Завантажень:
491
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Віденська культурно-історична школа на українському ґрунті


Серед розмаїття методів, напрямів, шкіл у європейській етнології початку ХХ століття вагоме місце посідає так звана Віденська католицька школа, відома в науці як культурно-історична школа Петера Вільгельма Шмідта.
Її потрібно відрізняти від культурно-історичної школи, основоположником якої вважають французького вченого Іпполіта Тена. Підґрунтям школи (філософським і теоретичним) є позитивізм, представники якого забезпечили побудову всіх наукових дисциплін на об’єктивних засадах, обґрунтували виникнення культурно-історичної школи як теорії тлумачення генези й становлення людської творчості, фольклорної зокрема.
Культурно-історична школа В.Шмідта виникла як реакція на еволюціоністську теорію Ч.Дарвіна. В основі вчення школи – філософські концепції неокантіанства, зокрема Г.Ріккерта, який зазначав, що історія не має закономірностей, мають значення тільки одиничні, неповторні факти. Історія, на думку Г.Ріккерта, не вивчає розвитку суспільства, не осягає якихось закономірностей і змушена оголосити війну історизму [2, с. 598].
Ідеї неокантіанства використав Ф.Гребнер для вивчення історії культури і етнографії, що стало підґрунтям для формування культурно-історичної школи, її методів та об’єктів дослідження. За Ф.Гребнером, кожне явище культури виникає один раз, в одному місці, наявність його у різних народів пояснюється розповсюдженням із первісного центру.
Методологію культурно-історичної школи сформулював Ф.Гребнер, однак ще Фр.Ратцель у своїй "Антропогеографії" постановив змінити напрямок етнографії,

© Шутак О., 2002
скерувавши її увагу "на спостереження за пересуванням людини по землі" [1, с. 491]. Учений наголошував на тому, що не тільки середовище впливає на людину, а й навпаки. Він робить висновок, що в етнографічних та фольклористичних дослідженнях потрібно керуватися географією й пов’язує її з історією. Фр.Ратцель доводить на підставі матеріалів культури первісного людства, що у віддалених одна від одної територіях знайдені предмети, схожі між собою, що свідчить про історико-генетичний зв’язок між ними.
Ф.Гребнер підходив до етнології як до гуманітарної науки, відстоював у ній необхідність уваги до індивіда й намагався відділити історичні матеріали від наукових. Саме тому Ф.Гребнер вважав абсурдним, що розвиток людства йде по висхідній (від нижчого до вищого), що було характерним для англійської антропологічної школи (насамперед її еволюційним принципам): монотеїзм виникає з гуманізму, магія передує релігії і т.д. Індивід, на думку вченого, не тільки створює суспільство, у даному разі первіснообщинне, а й творить історію. З цього приводу В.Шмідт писав: "Якщо етнологія – наука гуманітарна, то і використовувати у ній потрібно метод гуманітарних, а не точних наук. Вона повинна виділяти і оцінювати індивіда, його волю, тобто ті елементи, які часто ніби тонуть у масі. Цей метод повинен передбачати зарахування поряд з колективним також і окремого, індивідуального, не зупинятися тільки на типовому, середньому. Це повинен бути ідеографічний метод, і його слід продумати і сформулювати певним чином для розуміння і оцінки одиничного" [1, с. 494].
Індивід творить історію. Цей вислів став гаслом культурно-історичної школи. Як наслідок, Ф.Гребнер наштовхнувся на думку про існування у примітивних народів у наш час різноманітних кругів цивілізаційних елементів, які б характеризували культуру цих народів. Методологічні засади цієї теорії Ф.Гребнер виклав у книзі "Метод етнології" (1911). Головна увага зверталася на вивчення просторового розповсюдження культурних явищ [2, с. 599]. На тій чи іншій території виявляється певне поєднання матеріальної і духовної культури і таким чином конструюється культурний круг. Уся історія культури зводиться до переміщення і нашарування декількох культурних кругів, відірваних від конкретних народів – творців культури.
Культурний круг, у розумінні Ф.Гребнера, є сукупністю характерних елементів матеріальної і духовної культури, сімейних і суспільних відносин на певній території.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Віденська культурно-історична школа на українському ґрунті

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок