Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Сімейна мелодрама „Жидівка-вихрестка” І.Тогобочного як твір „масової культури”

Сімейна мелодрама „Жидівка-вихрестка” І.Тогобочного як твір „масової культури”

Назва:
Сімейна мелодрама „Жидівка-вихрестка” І.Тогобочного як твір „масової культури”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,35 KB
Завантажень:
409
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Сімейна мелодрама „Жидівка-вихрестка” І.Тогобочного як твір „масової культури”


Театральна діяльність періоду 1880-1920-х років неадекватно відбита видавничою діяльністю того ж часу. Як свідчать дисертаційні дослідження О. Кобелецької [5], Я. Партоли [8], архівний відділ рукописів при цензурному комітеті у Петербурзі володіє текстами десятків драм, які лише згадуються у дослідженнях та зрідка коментуються й вивчаються задля яснішого відтворення історико-літературних контекстів. Серед них чимале число тих, що виставлялися, але не друкувалися. Так що проблеми опису й класифікації текстів драматургічної масової культури, відомої як „малоросійщина”, з’ясування механізмів і стратегій культурного процесу періоду і надалі залишаються актуальними.
Все ж на основі опублікованих драматичних творів періоду, ретельно зафіксованих хоча б у покажчику М. Комарова, тобто покладаючись на зміст текстів, можна назвати кілька п’єс, що мали неабиякий вплив на тих, хто брався за перо, визначаючи їх розуміння традиції. Назву ті з них, які супроводжує віяло наслідувань: „Наталка Полтавка” І. Котляревського й відповідно тема „віддання за нелюба”; „Доля” Стеценка й тема „вбивства за намовою”; „Чари” К. Тополі із темою „помочі ворожки”; „Глитай, або ж павук” М. Кропивницького й тема „гонитви за грошима й любощами”. Із корпусу класифікованих текстів вилучені твори на історичну тематику, тому що у цій групі, на мою думку, діє інший принцип успішності, зорієнтований на значущість історичної постаті чи події; за моїми спостереженнями найбільшого поширення набула тема Івана Мазепи, Богдана Хмельницького та розбійника (чоловічий варіант), Марусі Богуславки (жіночий).
Менше значення у порівнянні із темами й сюжетними історіями має обраний автором жанр, оскільки тема за певним жанром не закріплюється. Панують водевіль, комедія, „оперетка” (коректний опис жанру української оперетки, взоруючись на „Наталку Полтавку” подав Д. Антонович [2, 66; 69]) та мелодрама; хоча припускати відсутність якихось закономірностей не слід, просто їх ще належить виявити. Власне, у вказаній системі драм із народного життя мелодрама опиняється у ролі трагедійного корелята до водевілю й комедії при збереженні за усіма названими жанрами тієї ж регулятивної функції, притаманної також міфові у просторі національної культури. „Оперетка” найтісніше пов’язана із фольклором, його архетипними темами й героями [9]. З цього погляду чіткість моральних імперативів ставить мелодраму на один щабель із комедією.
Композиційні структури, набір формульних схем, комбінаторика варіативних тем складають перелік питань, що вимагають дескрипції при вивченні мелодрами періоду 1880-1920 років. Вони дають змогу дещо прояснити й авторські інтенції, які не маю підстав окреслювати лише законами товарного виробництва. За об’єкт спостережень у цій статті обрано мелодраму І.Тогобочного „Жидівка-вихрестка”, антерпретенера однієї з українських труп. Вона виставлялалася, починаючи з часу написання у 1898 році, близько чотирьохста разів [11, 393]. І хоча, встановлюючи найвідповідніший текстуальний контекст цієї мелодрами, О. Кобелецька називає „Долю” Стеценка, „Ятрівку” О.Цисса, „Галю Русину” О.Суслова, „Покритку” Л. Манька, „Помсту” О.Суходольського [5, 50], долучатиму до коментаря, провадженого відповідно до названої парадигми, твори інших українських письменників того часу.
Фреймовий аналіз мелодрами І.Тогобочного „Жидівка-вихрестка”дає змогу вирізнити авторську тему: нехтування родом (релігією), непошану до батьків та кару за цей гріх. Це дидактична основа теми вихрестки, яка, між іншим, закріплена й підсилена назвою. Стосунки Сари-Марії та Лейби все ж не поставлені автором у центр розгортання подій.
Рушієм сюжету (сюжетної історії) виступають непостійність Степана (сільський джигун) та помста Пріськи (покинута дівчина, яка через пристрасть стає лиходійкою). Таким чином автору вдалося контамінувати два мотиви помсти, уже усталені на той час: жіночий варіант: підмовити чоловіка на вбивство дружини й дитини (аналогічно із „Безталанною” І.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Сімейна мелодрама „Жидівка-вихрестка” І.Тогобочного як твір „масової культури”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок