Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Національна і внутрішня самоідентифікація як спроба подолання конфлікту між “Світовою пожежею” й епохою “Золотого гомону” у ліриці Аркадія Казки

Національна і внутрішня самоідентифікація як спроба подолання конфлікту між “Світовою пожежею” й епохою “Золотого гомону” у ліриці Аркадія Казки

Назва:
Національна і внутрішня самоідентифікація як спроба подолання конфлікту між “Світовою пожежею” й епохою “Золотого гомону” у ліриці Аркадія Казки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,63 KB
Завантажень:
110
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Національна і внутрішня самоідентифікація як спроба подолання конфлікту між “Світовою пожежею” й епохою “Золотого гомону” у ліриці Аркадія Казки


Диференціюючи літературу перших десятиліть ХХ століття, до якої належить поезія Аркадія Казки, на персоналії, у самій добі, традиційно визначеній як перехідна, варто виокремити примат ідеї деструктивного деміурга, проголошеного також речником нового мистецтва поряд із менш на той час вагомою, але важливішою концепцією мовчазного спостереження й несприйняття руйнування як такого. Тобто, як стверджував Г. Насмінчук, на паралельне існування творів героїчного і трагедійного дискурсів [10, с. 23].
Відтак, до розуміння тогочасних зрушень був біполярний підхід. Передусім, їх могли усвідомлювати як реальну фізичну силу, що повинна все знищити і вибудувати нове, відповідно ліричним суб’єктом виступала маса, “будний бондар” М. Йогансена (Р. Мельників). Функціонування такого ліричного суб’єкта було дотичним до загального життя натовпу, у якому відбувалося нівелювання особистості та інтелектуального потенціалу, зниження позитивного емоційного поля (див. про це Х. Ортега-і-Гасет “Бунт мас”, З. Фройд “Масова психологія і аналіз людського “Я”, А. І. Паньков “Духовне життя мас”, Е. Фромм “Анатомія людської деструктивності” тощо). Наслідком стало витворення трагедійного світосприйняття, адже, як писав М. Кодак, виникав сумнів, чи взагалі зможе щось з’явитися на місці руїни [3, с. 6].
Другий підхід полягав, на думку Ю. Лавріненка [6, с. ], у тому, що революційні зміни поряд з ідеєю національного відродження було скановано на внутрішній світ людини з подальшим розумінням оновлення душі, а, отже, її моральної еволюції. Відсутність досліджень, які б висвітлювали творчість А. Казки в цьому ракурсі, зумовила доцільність обрання даної теми.
С.  Крижанівський зазначав, що А. Казка “був переконаним інтернаціоналістом, вірив у прихід світової революції” [4, с. 20], але ця революція повинна була відбутись в душі людини внаслідок побачених і пережитих нею жахів. Таку зміну А. Казка називав не тільки революцією, а й умінням почути вічну музику.
Ліричний суб’єкт А. Казки відповідає другій моделі світосприйняття. Але він, відчуваючи дисгармонію між своїм внутрішнім світом і світом навколо себе, прагне гармонізації самозаглиблення і розвитку гносеологічних здатностей. Саме таким він постає в поезії “Зорі”, прагнучи знайти відповіді на свої запитання в поверненні до Бога. Відбувається еволюція ліричного суб’єкта, незважаючи на втрату ним рішучості, сміливості. Він проповідує не побудову нового на згарищі старого (до речі, ліричний герой Казки ніколи не виступав адептом деструкції), а ідею вічної любові.
Структурно кожна строфа в “Зорях” складається з трьох віршів і одного піввірша, який римується з першим віршем. Така триєдність супроводжує увесь текст, що створює враження містичності, релігійної настроєвості. Вона стосується зазвичай образів-домінант: 1) земля – сонце-зорі – небо; 2) янголи – Всепречиста Марія – “Вічна Любов”; 3) бійка: сучасна – всенародна – люта; 4) зорі: ясні – чисті – промінисті.
Аналізована поезія відтворює сходження ліричного героя до осягнення, розуміння Бога як вищої категорії людського єства, еталону любові й прощення. Ліричний суб’єкт усвідомлює, що цей світ не матеріальний, а духовний, що витоки його сягають глибин людського серця. Тому герой із землі дивиться на зорі, які порівнює з сонцем, адже воно для нього – символ усього чистого, тому й зорі – “ясні, чисті, промінисті”. Епітет “ясні” втілює віру в можливість еманації душі, яка змогла відчути сяйво неба, “чисті” – віру в її катарсис, “промінисті” – конструює ланку асоціативного ланцюга, початком якого є сонце, а кінцем – Бог. Шлях до Бога виявляється простим: від спроби відійти, відсторонитися від усього лихого до змоги почути “неземну” тишу на землі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Національна і внутрішня самоідентифікація як спроба подолання конфлікту між “Світовою пожежею” й епохою “Золотого гомону” у ліриці Аркадія Казки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок