Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Мова – характер народу

Мова – характер народу

Назва:
Мова – характер народу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,92 KB
Завантажень:
388
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
на тему:
Мова – характер народу


П Л А Н
Мова – це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність.
Функції мови.
Мова і суспільство.
Мова і мовлення.
Структура мови.
Сучасна українська літературна мова.
Значення мови.
Мова – це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбивається психічний склад народу, його звичаї, традиції, побут, сучасне і минуле, його розум і досвід, краса і сила душі. Все це народ оформлює словом. Рідну мову Панас Мирний назвав “живою схованкою людського духу”, Іван Франко - “генофондом культури”. У відомому вірші “Рідна мова” М. Рильський дає таке поетичне визначення рідної мови:
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих - рідна мова.
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів
Життя духовного основа.
Українську мову знають насамперед за безмертиним мистецькими зразками класиків і народнопоетичною творчістю. Визначний учений Росії І.І. Срезневський стверджував, що українська мова – “одна з найбагатших мов слов’янських” і назвав її “поетичною, музикальною, мальовничою”.
Відомий російський письменник Микола Берг із захопленням писав про українську мову і пісню: “чарівна, ніжна й граціозна”, а Лев Толстой додав: “Скільки в них краси і грації, скільки дужого, молодого почуття й сили!” Любив “чарівні мелодії української народної пісні, хвилюючу красу української музики, прекрасну українську мову” М. Горький, народну поезію України він назвав “апофеозом краси”.
Мова, як відомо, є основним знаряддям людських стосунків, нею повсякчас користується людина, висловлюючи свої думки, спрямовуючи свою діяльність до певної мети. Без мови не може існувати і розвиватися суспільство, бо за допомогою мови налагоджують своє виробництво, передають новим поколінням величезний досвід, набутий людством протягом віків.
Ми думаємо, як правило, словами. Мова й думка йдуть поряд. Освіта, наука, мистецтво, культура, пов’язані з мовним вихованням, вони не можуть розвиватись, якщо занепадає мова – найголовніше і найбагатше джерело національної духовності.
Величезну роль у розвитку суспільства відіграло виникнення письма, що являє собою розмовну мову, закріплену в знаках. На основі писемної мови, в процесі історичного розвитку суспільства виникає літературна мова, тобто мова державних установ, громадських організацій, навчальних закладів, науки, преси, театрів, а пізніше – кіно, радіо, телебачення тощо.
Літературна мова має свій словниковий склад, умовні граматичні форми, установлену вимову, єдиний правопис. Спочатку літературною мовою вважалася книжна мова. Склалося так, що після прийняття в Київській Русі християнства (988 р.) книжною мовою стала староболгарська (церковнослов’янська мова), яка прийшла на Русь разом з культовими книжками. Створили її брати-месіонери, проповідники православ’я Кирило та Мефодій на основі західноболгарської (македонської) говірки міста Солуня (тепер Салоніки).
Близько 863 р. брати переклали грецько-візантійські церковні книжки рідною їм говіркою, і згодом ця мова в Болгарії поширилася як літературна. Для здійснення такого перекладу потрібна була слов’янська азбука, її й створив старший брат, пристосувавши грецькі літери до звукового складу рідної мови. Це письмо стало називатися кирилицею. Вона лежить в основі і нашого сучасного алфавіту.
Староболгарська книжна мова була досить близькою до давньоруської мови, тому наші предки непогано її розуміли. Використовували її не тільки в перекладних церковних книгах, а й у світській літературі, а також у школах, монастирях тощо.
Що таке мова? Здавалося б на це запитання можна дуже легко відповісти, бо кожен із нас користується мовою у повсякденному житті і вона є для всіх звичайним явищем, над природою якого пересічно люди не замислюються. Однак, відповісти на це просте запитання не просто. І хоч спроби такі було зроблено ще вченими Давніх Китаю, Індії, Греції та Риму, й до нині однозначного розв’язання цієї проблеми немає.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Мова – характер народу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок