Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Космогонічна картина світу і фразеологічний образ (на матеріалі німецької мови)

Космогонічна картина світу і фразеологічний образ (на матеріалі німецької мови)

Назва:
Космогонічна картина світу і фразеологічний образ (на матеріалі німецької мови)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,42 KB
Завантажень:
248
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Космогонічна картина світу і фразеологічний образ (на матеріалі німецької мови)


Космогонічна картина світу (ККС) яскраво відображається у мові не тільки за допомогою лексем, але й фразеологічних одиниць (ФО).
Логічний зв’язок ”цілісного значення ідіоми з лексичним значенням його компонентів опирається на фразеологічний образ, який тлумачиться як наочне уявлення, свого роду картинка” [1, 58], на фоні якої сприймається цілісне значення як узагальнено-переносне, як ”метафоричний або метонімічний дериват, що виник у результаті глобального переосмислення первинного значення” [1, 58] прототипу ФО. Зазвичай фразеологічний образ і внутрішня форма (ВФ) ФО є тотожними і мають здатність відображати певну картину світу. Адже космогонічний зоровий образ (уявлення, картина), що виникає у свідомості людини, є специфічними у ФО, які являють собою план вираження фразеологічного образу поруч із узагальнено-переносним значенням предмета змісту. Співвідношенням плану змісту і плану вираження ФО дає можливість аналізувати їх внутрішню і зовнішню форми.
Увага актуалізується на різних типах відношень між образами (уявленнями, картинами) і їх значеннями, що виявляються у подвійній алегоричності за таких умов, коли: образ (картина) належить до іншої сфери явищ, порівняно з його значенням; образ (картина) і значення належать до однієї і тієї ж сфери явищ [4, 554]. Інший вид алегорії тут ґрунтується на різних способах абстрагування від безпосередньо відображених явищ: відповідно може бути виділене абстрагування, пов’язане з переносним значенням, і абстрагування, що виражається через відокремлення від конкретних явищ у напрямі їх узагальнення, типізації, що виявляються у фразеологізмах, що відображають ККС. Основним типом абстракції ”виступає узагальнення, типізація суттєвих, соціально важливих ознак предметів і явищ, властиве семантиці усіх ФО, подібно до слів” [3, 21]. ВФ ФО, пов’язана з переносним значенням комплексу слів, з яких вони створені, ґрунтується на образному уявленні, що створюється відношенням значення відповідного комплексу слів до фразеологічного значення. На прикладі ФО, які базуються на цілісному переносному значенні сполучень слів, найбільш наочно може бути продемонстровано основні ”стадії абстрагування від похідного значення змінного сполучення слів, а відповідно і становлення ВФ ФО” [3, 21]. Слова Бога, які стосуються акту створення світу нім. Seid fruchtbar und mehret euch! – укр. Будьте плідні і множтеся!, походять від слова господнього про перших людей (Moses 1, 28), вжито у прямому значенні. Згодом це сполучення отримало узагальнено-образне, переносне, фразеологічне значення і стало ФО. Ця ФО використовується при грі у карти гравцем після першої взятки карт, які лежать перед ним [WDU: 258]. Аналогічними прикладами є словосполучення нім. ein aufgeheender Stern – укр. зірка, що сходить; нім. Stern ist im Aufgehen – укр. зірка сходить; нім. Stern ist am Sinken; Stern ist gesunken – укр. зірка заходить, вжиті у прямому значенні. Ці ж сполучення мають узагальнено-образне, переносне, фразеологічне значення і є ФО: нім. j-s Stern ist im Aufgehen – укр. висок. чия-небудь зірка сходить; хто-неб. є новою зіркою [НРФС: 559]; нім. j-s Stern ist am Sinken ( або ist im Untergehen) – укр. висок. чия-неб. зірка заходить [НРФС: 539]; нім. j-s Stern ist gesunken – укр. висок. чия-неб. зірка закочується, чия-неб. слава притьмарилася [НРФС: 539].
Характер ВФ фразеологічних сполучень залежить від семантичної структури стрижневого компонента і від співвідношення семантики слів-компонентів ФО із фразеологічним значенням [3, 23]. Наприклад, ВФ ФО нім. die Schale des Zornes (або seines Zornes) ьber j-n ausgieвen – укр. виливати на кого-н. чашу отрути, (всю свою отруту на кого-н. ) [НРФС: 479]; нім. die Schale des Spottes ьber j-n ausgieвen – укр. виливати на кого-н. чашу отрути; досл. вилити на кого-н. чашу іронії [НРФС: 479], нім. j-m das (sein) Herz ergieвen – укр.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Космогонічна картина світу і фразеологічний образ (на матеріалі німецької мови)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок