Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Франкова концепція середньовічної літератури

Франкова концепція середньовічної літератури

Назва:
Франкова концепція середньовічної літератури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,76 KB
Завантажень:
123
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Франкова концепція середньовічної літератури


Незважаючи на столітню історію франкознавства як науки, існує ще низка невисвітлених або недостатньо висвітлених питань стосовно науково-критичної спадщини Івана Франка, серед яких, зокрема, з’ясування його позицій як медієвіста.
Історія літератури Середніх віків увійшла в поле зацікавлень Франка ще під час навчання у гімназії, де він вивчав грецьку та латинську мови, історію і культуру давніх епох. Знайомство із середньовічним письменством продовжив у Львівському університеті; а серйозні медієвістичні студії розпочав під час написання магістерської дисертації, темою якої було обрано одну з видатних пам’яток середньовічної літератури – старохристиянський духовний роман про Варлаама та Йоасафа. Неабияка ерудиція Івана Франка дозволила йому зробити не лише глибокий і всебічний аналіз самого роману, але й широко змалювати літературний контекст, в якому творилася пам’ятка. Вченому вдалося подати розлогу картину тогочасного письменства від Іспанії до Індії, прослідкувати впливи популярного роману на пізніші літературні твори. Для медієвістики Франкова дисертація цінна особливо тим, що в ній зафіксовано певний зріз літературознавчої думки, подано величезну бібліографію медієвістичних досліджень. Доповнена в 1894–96 рр. докладним аналізом змісту, вона є чудовою хрестоматією середньовічної літератури, а також прикладом глибоких компаративних студій.
Ще однією фундаментальною науковою працею Івана Франка, в центрі якої опинилась старохристиянська література, є розвідка “Святий Климент у Корсуні”, написана кількома роками пізніше після дисертації (публікувалася в ЗНТШ протягом 1902–1905 рр.). Тут учений на новому матеріалі застосовує набутий під час студій у Відні науковий досвід, аналізуючи популярні в Середньовіччі літературні сюжети.
Якщо у двох вищезгаданих дослідженнях Іван Франко показав себе вправним філологом-компаративістом, то у третій капітальній праці з питань середньовічного письменства – розвідці “Данте Алігієрі. Характеристика Середніх віків” (1912) – він постає зрілим істориком літератури, для якого важливо не лише розглянути твори красного письменства в певній історико-культурній перспективі, але й показати їх у контексті духовного розвитку того чи іншого народу. “Все, що тільки впливає на зміну у формі або змісті цього духовного життя, має бути предметом пильної уваги, [...] не сама лише освіта, письменство й література, але й політичне та економічне життя” [2; т.29; с.277–278]. Ще в 1894 р. у польськомовній статі “Етнологія та історія літератури” Франко поставив перед істориком літератури завдання “бути істориком цивілізації” і розглядати історію літератури “як частину, і то дуже значну, хоч і не єдину, історії цивілізації”. У розвідці про Данте Алігієрі він зреалізував це завдання практично, саме тому дослідження починається “характеристикою Середніх віків” як епохи в розвитку людства.
У першій частині розвідки маємо картину соціально-економічного та політичного стану середньовічних держав. Соковитими барвами Франко змальовує “упадок старинного світу”, на уламках якого варвари будували свої національні держави, нові імперії. Твердження Франка натхнені поглядами французьких просвітителів XVIII ст. П.Гольбаха і Ж.-М. де Кондорсе, працями французького історика Ж.Мішле та швейцарського культуролога Я.Буркгардта, в яких утверджувалося яскраво негативне ставлення до Середньовіччя як епохи суцільного невігластва, духовного зубожіння, “зв’язаності людського Духа” (вислів Буркгардта). В II половині XIX ст. з’явилися дослідження, які “реабілітували” Середньовіччя. Окремі вчені, наприклад, історики Г.-Л. фон Маурер, Ф.-В.Гізебрехт, К.Бюхер, з легкої руки романтиків, котрі, навпаки, прославляли й ідеалізували Середні віки, змальовували їх як епоху гармонії людини й Бога, як час патріархально-ідилічного співіснування усіх верств суспільства (Гізебрехт говорив, що Середньовіччя – це “епоха національних перемог і героїзму, епоха богобоязливості, підтримуваної могутньою церквою”).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Франкова концепція середньовічної літератури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок