Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> З історії вивчення українського оказіонально-обрядового фольклору в першій половині ХХ ст.

З історії вивчення українського оказіонально-обрядового фольклору в першій половині ХХ ст.

Назва:
З історії вивчення українського оказіонально-обрядового фольклору в першій половині ХХ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,12 KB
Завантажень:
483
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
З історії вивчення українського оказіонально-обрядового фольклору в першій половині ХХ ст.


Серед обширів багатющої української фольклорної спадщини, яка дійшла до нас з минулих літ і зберігається в архівних фондах, наукових виданнях, приватних колекціях й дотепер продовжує поповнюватися новими цінними надходженнями, особливе місце посідають твори утилітарно-магічного призначення, котрі в наукових колах та серед народу, як правило, називають замовляннями, молитвами, заклинаннями, примівками, заговорами, прокльонами тощо. Стародавній за своєю функціональною природою і цінний за художньо-поетичними та іншими критеріями, цей конгломерат фольклору є справжнім національним езотеричним набутком, у якому інкрустована ментальність, філософія і духовна історія українського народу.
За завісою таємничості, недоступності і перестраху, котра довгий час огортала ці стародавні уснословесні форми, увагу фольклористів привертала їхня правдива довершена й витончена поетична форма, де ще струменіла природна сила животворного народного слова. Невипадково у 20-х рр. ХХ ст. академік Михайло Грушев-ський у своїй монументальній "Історії української літератури" писав: "Ми не можемо викинути з історії словес-ного мистецтва ні молитов, ні заповідей, ні заклять, ні замовлянь, оскільки вони вилились в естетичній формі і відповідають тій характеристиці красної словесності, котру ми вище поклали її критерієм: як твору, що вихо-дить з естетичної
емоції і має на меті естетичну ж емоцію" [1, с. 51]. Висловленої поважним ученим настанови в 20-40-х рр. ХХ ст. дотримувалося ціле покоління науковців, у працях котрих українські народні молитви, замовляння і таке інше стали об’єктом уважного вивчення.
Сам М.Грушевський, академік тодішньої Всеукраїнської академії наук, одним з перших ще за часів УНР розпочав неупереджені й об’єктивні студії над українським оказіонально-обрядовим фольклором. Головною їх тезою стало те, що народні молитви, замовляння, закляття та інші споріднені фольклорні твори в українській традиції є одними з найстаріших уснопоетичних зразків словесного мистецтва, з яких розпочався розвиток ху-дожньої літератури. Тому сама розвідка "Молитви і закляття", у якій викладено ці та інші положення, була вміщена у розділі "Старі верстви української усної традиції" першого тому корпусу "Історії української літера-тури".
Для означення всього виду утилітарно-сакрального фольклору в цій праці вчений користувався переважно двома-трьома термінами (молитва, замовляння, закляття), рідше – якимось одним (закляття, замовляння). Кілька разів зустрічається назва магічні формули, яка один раз вживається у широкому видовому значенні, у решті випадків означає невелике за об’ємом уснопоетичне утворення на зразок клятви, примовки. Використання такої кількості назв на означення усіх згаданих форм мало певне підґрунтя: так фольклорист вказував на існування в українській традиції "різних категорій молитов-заклять".
Проте вчений не ставить за мету їх докладне розмежування і не бачить потреби в їх систематизації. На його думку, всі категорії молитов-заклять, а саме: побажання, прокльони, замовляння, закляття, молитви (передхрис-тиянського характеру) – "се все тільки нюанси одної магічної гадки, котрі доволі тяжко класифікувати по таким розділам". З погляду науковця "важливіше було б розложити їх в різних степенях еволюції" [1, с. 138], однак для цього поки що існує мало твердих підстав. Усі названі категорії оказіонально-обрядового фольклору вчений відносить до сфери індивідуальної обрядовості або "індивідуального вжитку", вказуючи на їх тісний зв’язок з колективними календарними обрядами, з яких вони утворилися і стали "безпосереднім продовженням".
Молитви-закляття, як і календарно-обрядову творчість, дослідник пов’язує з явищем магізму, називаючи їх "магічними діями, магічними формулами". Саму ж ідею магічної сили слова М.Грушевський тісно поєднує з розвитком і виробленням української мови. З давніх часів у людському гурті стали помічати силу слова, яке здатне було керувати людьми, викликати в них бажані настрої та вчинки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: З історії вивчення українського оказіонально-обрядового фольклору в першій половині ХХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок