Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Особистісний аспект культуромовної діяльності

Особистісний аспект культуромовної діяльності

Назва:
Особистісний аспект культуромовної діяльності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,08 KB
Завантажень:
284
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему:
Особистісний аспект культуромовної діяльності


ПЛАН
1. Різні підходи до вивчення мовної особистості.
2. Моделі мовної особистості.
3. Мовна особистість як національний і соціокультурний феномен.
4. Поняття “володіння мовою”. Лінгвістична компетенція.
5. Проблеми формування мовної особистості.


1. Різні підходи до вивчення мовної особистості.
Різноманітна щодо індивідуальних особливостей людська мова у своєму внутрішньому механізмі зумовлена соціальними чинниками формування особистості, середовищем, в якому людина виховується, здобуває освіту, розвивається, виробляє певні навики, риси соціальної поведінки, характеру. У першi десятилiття XIX ст. В.Гумбольдт започаткував напрямок дослiджень, який розробляв питання зв'язку мови з мисленням людини, її внутрiшнiм свiтом та культурними цiнностями. В науцi цей напрямок одержав назву антропоцентричного, що пiдкреслювало прiоритети психологiчного й етносоцiологiчного елементiв та концентрацiю уваги на людськiй особистостi як носiї та творцевi мовної картини свiту. І.Бодуен де Куртене в його наукових пошуках розглядав мовну особистість як осередок соціально-мовних форм і норм колективу, як фокус схрещення і поєднання різних соціально-мовних категорій,... відображення норм мовної свідомості...
У мовознавстві виробилось три підходи до вивчення мовної особистості: 1) шлях психолінгвістичний, 2) зумовлений закономірностями навчання мови, лінгводидактикою, 3) зумовлений вивченням мови художньої літератури.
В українiстицi iсторичний підхід до трактування мовних явищ завжди пов'язував із психологічними особливостями мовця О.Потебня. Це давало плідні результати у висвітленні ним багатьох суто теоретичних проблем.
Послідовник О.Потебні, історик культури й критик, лінгвіст Д.Овсянико-Куликовський писав, що рідна мова — музика й малюнок душі людської. Саме в мові учений вбачав найголовнішу ознаку явища національності як об'єднання людей "на ґрунті спільної мови, що досягла певної висоти розвитку і стала психічною основою для колективної розумової діяльності... В подальшому, крізь віки культурного розвитку, національність разом з мовою перетворюється в ту психологічну форму особистості, яка надає їй своєрідного душевного складу..., здіймається у сферу вищу, всевладну над думкою і над чуттям, у сферу моральну" (Овсянико-Куликовский, 1902, 281–286).
Розробку психологічного напрямку в українському мовознавстві продовжив І.Огієнко. Підвалини такого підходу були обґрунтовані ним на початку наукової творчості у праці "Українська культура": "Мова — це наша національна ознака, в мові — наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова — це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національної організації. Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб... Звичайно, не сама по собі мова, а мова, як певний орган культури, традиції. В мові — наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання.
Мова — це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова — це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного Я... "(Огієнко, 1992, 126). Як бачимо, мовна особистість у праці І. Огієнка постає в образі "психічного Я". У "Науці про рідномовні обов'язки" вчений зауважує, що про духовну зрілість окремої особи і цілого народу судять насамперед з культури його літературної мови. "Головний рідномовний обов'язок кожного свідомого громадянина — працювати на збільшення культури своєї літературної мови" (Огієнко, 1991, 4).
Розвинена мова людини — не тільки форма думки, а й сама думка, супутник мислення, свідомості, джерело пам'яті. Досліджуючи психологію усної мови, І.Синиця зазначає: "Мовна поведінка — частина загальної поведінки людей, вона свідчить як про рівень розумового розвитку, так і про рівень її виховання. Вона репрезентує людину в цілому" (Синиця, 1974, 201).
Виходячи з настанов павловської класифікації типів вищої нервової діяльності, наявних теоретичних розробок в галузі психології і психолінгвістики і, головне, багаторічних спостережень у сфері практичної мови людей різних професій, різного рівня освіти, інтелектуальності, загальної культури, трудової діяльності, емоційності тощо, І.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Особистісний аспект культуромовної діяльності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок