Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Концепт “Рідний край” у творчості Ю.Федьковича

Концепт “Рідний край” у творчості Ю.Федьковича

Назва:
Концепт “Рідний край” у творчості Ю.Федьковича
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,95 KB
Завантажень:
448
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Концепт “Рідний край” у творчості Ю.Федьковича


Авторську картину світу відтворює текст, визначаючи систему духовних цінностей письменника, його світоглядні та естетичні критерії. “Творчість письменника, як зазначав В.Виноградов, – його авторська особистість, його герої, втілені в його мові і тільки в ній, і через неї можуть бути осягнуті” [Виноградов 1959: 155]. У мовознавстві постало завдання вивчення образу автора як категоріальної об’єднуючої одиниці тексту.
Лінгвістичну категорію образу автора запропонував саме В.Виноградов ще в 20 роках ХХ століття й обґрунтував у своїх пізніших працях, в яких передбачалося комплексне дослідження мови художнього твору. Одним із аспектів дослідження образу автора є вивчення мовних одиниць, їх взаємодії та конкретні вияви у текстовому вираженні і сприйнятті читачами. Відповідно до цього завдання Ю.Караулов вказував на необхідність “розглядати загальні (теоретичні або звично-життєві) поняття, значні концепти, ідеї [Караулов 1987: 52].
Наше дослідження присвячене вивченню своєрідності мовного образу автора у творчості Ю.Федьковича через призму концепту “рідний край”.
Ономатворчість як прикмета ідіостилю визначається ступенем навантаження номінаційного поля в художньому тексті й стає найважливішою ознакою авторського письма. “Специфічною особливістю української літературної ономастики є вагомість макротопоніма “Україна”, що у творах багатьох митців став символом, втіленням національної гідності українців” [Немировська 1992: 24]. Що ж до творчості Юрія Федьковича, то образ України має своєрідне сприйняття і відповідно мовне відтворення та певною мірою протиставляється образу Буковини.
“Хоч він (Ю.Федькович – О.К.) покинув родимі сторони і рідний край так рано, – писав Денис Лукиянович, – гірська природа лишила вже в його душі незатертий слід. І той був перший задаток його поетичної вдачі” [Лукиянович 1913: 9].
Справді, у своїх творах Ю.Федькович виспівував любов до рідних зелених гір, “бистреньких річечок”, гуцульського народу, та й себе називав “співцем”, “бояном”. У вірші “Співацька доля”, в якому визначає своє призначення в житті, залишає своє прізвище: “Куди ж ти їдеш, поручнику-пане, Федьковичу молоденький?”. Поет бачить смисл свого життя у тому, щоб співати, “за кілько сам знаю” і повернутися “туди, де би ми добре бути...”. Звичайно ж, найкраще у рідному краї:
І буду вам співати, що Підгір’є діє,
Як тамки сонце світить, як там місяць гріє,
Як тамки раз бувало, як колись там буде;
І буду вам співати, як жиють там люде,
Як там флояра грає, як трембіта тужить,
Як там ся щастє, доля, слава, радість дружить (“До руського боянства“)
О. Маковей писав: “Чим близше до Сторонця-Путилова, тим гори щораз низші, так, що можна зрозуміти, чому Федьковичеві свої родинні сторони називав лиш Підгір’єм” [Маковей 1911: 64].
Асоціативні відношення автор будує за допомогою звичних для нього лексем, використовуючи діалектні риси гуцульської, рідної для Федьковича говірки: “Підгір’є”, “тамки”, лексеми на позначення побуту: “флояра”, “трембіта”, але асоціативні образи, які виникають у читача, дають підстави сприймання не стільки прямого опису побуту гуцулів, їх життя, а набувають глибокого психологічного підтексту, тим самим розкриваючи духовний світ, настрій автора. Залюбленість у рідний край передається лексемою: “співати” (пісня ж прекрасніша за будь-яку оповідь – О.К.). Світлий настрій створюють словосполучення: “сонце світить”, “флояра грає” й особливої асоціативності набуває словосполучення “місяць гріє”. Дієслово “гріти”, у значенні “передавати своє тепло”, вжите щодо “місяця” – небесного об’єкта, якому це є неприродно, але в контексті є стилістично виправданим, оскільки звертає увагу читача і переконує в незвичайності описуваного об’єкта, тобто рідного Федьковичевого Підгір’я. Вживає автор і лексему “тужить” – сумує, нудьгує з причини втрати кого- або чого-небудь, вказуючи на розлуку з кимось, але стосовно трембіти – національного інструмента гуцулів, який є оповісником трагічних подій – смерті, стихійного лиха, хоча може сповіщати й про радість – весілля, родини, початок свята.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Концепт “Рідний край” у творчості Ю.Федьковича

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок