Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Формальна, семантична і комунікативна неповнота речення

Формальна, семантична і комунікативна неповнота речення

Назва:
Формальна, семантична і комунікативна неповнота речення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,49 KB
Завантажень:
306
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Формальна, семантична і комунікативна неповнота речення


На дослідження будь-якої синтаксичної одиниці повинна поширюватися дія сучасної лінгвістичної теорії, основними концептами якої є структура, семантика, прагматика. Інакше кажучи, ця тріада може бути репрезентована як сполучення формально-граматичного, семантико-синтаксичного й функціонального поглядів на мову.
Актуальність роботи зумовлює потреба поглибленого осмислення семантики неповних речень та специфіки їх функціонування в сучасній українській мові. Новизна роботи полягає в тому, що явище неповноти частково вивчене у формально-граматичному аспекті й майже не досліджуване в семантичному й комунікативному. Метою нашого дослідження є аналіз форм вияву неповноти на формально-граматичному, семантико-синтаксичному й комунікативному рівнях. Це передбачає розв’язання таких завдань: 1) простежити трансформації синтаксичних одиниць у мовному й мовленнєвому вияві; 2) визначити основні категорії та ознаки речення й висловлення; 3) з’ясувати, при відсутності яких категорій чи ознак, речення вважається неповним; 4) охарактеризувати структурні особливості неповних речень на кожному з рівнів.
“В основі кожної синтаксичної одиниці повинна бути конструкція, побудована певним чином, яка вступає в синтаксичні відношення з іншими одиницями, тобто синтаксис повинен бути формальним. Будь яка синтаксична одиниця має певний зміст, тому синтаксис повинен поставати семантичним. Синтаксичним одиницям притаманні певні функції, які реалізуються в процесі функціонування мови, тому синтаксис повинен бути функціональним. Функціонування відбувається з метою комунікації, тому синтаксис повинен бути комунікативним” [Иванова 1991: 4].
Звідси випливає необхідність виділення двох рівнів опису синтаксичної одиниці (традиційно речення): рівень системи мови (“формальний” синтаксис, певною мірою “семантичний”) і рівень мовлення (“функціональний” синтаксис). Традиційно мову визначають як “засіб спілкування”, а мовлення як “конкретне застосування цього засобу з метою спілкування” [ЛЭС:414]. Мовлення вводить мову в контекст вживання, мовлення контекстуально й ситуативно зумовлене, мова незалежна від обставин спілкування. Мова – система схем, які реалізуються в мовленні. Але мовлення це не пасивне відображення мовної системи. У мовленнєвій діяльності виявляється творча природа людини не тільки в доборі найбільш ефективних засобів, але й в здійсненні певних дій над ними з метою їх зміни та удосконалення.
Реалізуючи свої функції, кожен рівень характеризується особливими одиницями. Речення у сфері мови – “це ізольована, “самодостатня” одиниця, що складається з мінімальної кількості конститутивних елементів” [Вихованець 1993:48]. Речення у сфері мовлення – “це його роль у контексті, в мовленнєвій ситуації. У мовленні воно набуває додаткових функцій, виступаючи частиною більшого синтаксичного цілого, його ланкою” [Вихованець 1993:48]. В.Матезіус наголошує, що “речення як абстрактна модель є синтаксичною формою”, а в мовленні “речення реалізується як конкретне висловлення” [У кн. Иванова 1991:5].
“Реалізація мовної (абстрактної – Т.М.) моделі в конкретних умовах мовленнєвої ситуації супроводжується різноманітними видозмінами, перетвореннями, ускладненнями, що виявляються у порядку слів, інтонації, лексичному наповненні, редукції компонентів, семантичних нашаруваннях” [Вихованець 1993:49]. Мова змінюється в мовленні залежно від умов конкретного акту комунікації, коли ті чи інші чинники не тільки включаються в процес спілкування, але й впливають на конкретні форми мовленнєвих утворень (висловлень), формують їх.
Вплив цих чинників на мовленнєві утворення (висловлення) виявляється перш за все в тому, що вони здатні створювати умови, коли стає непотрібним словесне вираження тієї чи іншої ланки дійсності. Таким чином окремі елементи мовленнєвого ланцюжка випадають. Але випадає лише словесна оболонка, звукова форма, а лексична одиниця, яка виконує номінативну функцію в процесі спілкування, залишається.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Формальна, семантична і комунікативна неповнота речення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок