Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків”

Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків”

Назва:
Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,46 KB
Завантажень:
66
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків”


Якщо Парнасом російської інтелігенції на початку ХХ ст. став італійський острів Капрі (тоді тут відпочивали М.Горький, В.Короленко, Г.Мачтет, І.Бунін та інші) М.Горький у листі до М.Коцюбинського 7.10.1912 р. писав: „Здесь летом было очень интересно: съехалось множество публики русской, одних художников 17 человек! /…/ Были и литераторы /…/” [14, 34]. Або у листі М.Коцюбинського з Капрі до М.Могилянського: „Словом – література за обідом і по обіді, за вечерею і по вечері розмови, суперечки, читання і знов читання” [10, 177]., то для української еліти подібним культовим місцем була Криворівня, гуцульське село в Карпатах. Улітку 1911 року сюди з’їхалися: „В.Гнатюк, який тут проводив вакації з дружиною і трьома дітьми, /…/ сім’я Грушевських, Франків, Кандибів (О.Олесь), Твердохлібів, Гриневичів, Єлюків, Гнат Хоткевич, Євгенія Бохенська, чернігівські студенти-революціонери Сергій Устименко та Микола Саєнко та багато інших. Усі вони приходили до Гнатюка /…/” [21, 14]. 19 липня 1911 року після лікування в Криму до Криворівні прибув і М.Коцюбинський.
У розмаїтті приятельських і творчих стосунків особливу увагу тут звертають стосунки М.Коцюбинського і Г.Хоткевича. Обоє уродженці рівнинного лісостепу, російськомовної Лівобережної України, були вражені й назавжди закохані в казковий ландшафт гуцульських Карпат. Наслідком залюбування в гуцульську етніку в М.Коцюбинського стала повість „Тіні забутих предків” (1911) і зібраний матеріал до більшого прозового твору „Годованці”, Г.Хоткевич написав „Камінну душу” (1911), „Гірські акварелі” (1914), „Гуцульські образки” (1924), роман „Довбуш”, завершений у 20-х роках, і „гуцульські п’єси” (термін автора) для Гуцульського театру: „Верховинці”, „Добуш”, „Довбуш”, „Гуцульський рік”, „Непросте”, „Прахтикований жовнірь”. Причому візитівкою обох авторів в українській класиці стали твори саме на гуцульську тематику. Н.Шумило вказує на творчу еволюцію від літературного народництва до модернізму: Г.Хоткевич з його раннім оповіданням „Добром усе переможеш” (1899) та зрілим романом „Камінна душа” (1911), а М.Коцюбинський у своєму естетичному розвитку пройшов шлях від „Андрія Соловійка, або Вченіє світ, а невченіє тьма” (1884) (в рукописному варіанті містилося уточнення „Для народу”) до „Тіней забутих предків” (1911) [36, 189].
Проте якщо М.Коцюбинський приїздив до Криворівні відпочивати, то перебування тут Г.Хоткевича було вимушеною еміграцією (1905-1912). Як для М.Коцюбинського, так і для Г.Хоткевича, натхненником і посередником в обсервації самобутньої етніки гуцулів був В.Гнатюк, про що дізнаємося з його кореспонденції. Зокрема 1906 року етнограф сповіщає М.Коцюбинського: „У Криворівні жило б ся було весело, коли б хоч наполовину менше було дощу /…/ З Хоткевичем трохи читали ми „Also sprach Sarathustra”, трохи він грав на бандурі, але й сам співав /…/” [14, 266]. З листа 1910 року дізнаємося, що повість „Камінна душа” (1911), як і „Тіні забутих предків” (1911), написана завдяки сприянню В.Гнатюка: „Гнат Хоткевич написав на підставі моїх матеріалів про опришків повість із гуцульського життя на 20 аркушів друку /…/” [14, 302]. Зі спогадів Гната Хоткевича довідуємося про спільний відпочинок із Коцюбинським у Криворівні: „/…/ впосліднє бачився я з Коцюбинським на Гуцульщині. Я саме возився зі своїм гуцульським театром і відбував проби в Красноїлі. Коцюбинський їхав з полонини /…/. Я скінчив саме пробу і теж вибирався додому до Криворівні, і от ми відбули цю подорож разом. Багато дечого переговорили за довгу дорогу, а коли прибули до Криворівні, була вже темна ніч. Коцюбинському треба було на той бік, а Черемош розлився, кладки нема. Я нагукав дарабчину, розпрощалися ми на березі Черемоша темною ніччю – і це було посліднє наше побачення” [33, 4-5].
Актуальність заявленої теми обумовлена наступними чинниками:
Майже через століття від часу існування „Гуцульського театру” Г.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок