Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Способи мотивації значень слів унаслідок народноетимологічного впливу

Способи мотивації значень слів унаслідок народноетимологічного впливу

Назва:
Способи мотивації значень слів унаслідок народноетимологічного впливу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,60 KB
Завантажень:
369
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Способи мотивації значень слів унаслідок народноетимологічного впливу


Використання будь-якої мови неможливе без залучення даних і знань з етимології. На відомості з етимології покликаються при вивченні лексики, зокрема семантики слова: як і в якій послідовності розвивається у слова значення, яке зі слів слід вважати первинним, яке – похідним. Без таких відомостей важко, а інколи й неможливо розібратися у складних семантичних зрушеннях, що відбулися у слові в процесі історичного розвитку мови. Багато питань будови слова і словотвору аналізуються саме на основі даних з етимології. Дослідники морфології посилаються на етимологію як науку для визначення парадигматичних значень частин мови і морфемної структури слова.
Невипадково до навчальних планів філологічних факультетів педінститутів, університетів було введено нову дисципліну “Етимологія української мови”. Етимологічні розвідки є джерелом відомостей про складний історичний процес формування лексичного складу мови, конкретні уявлення про природне середовище, соціально-економічне життя і мислення носіїв мови в доісторичні часи, від яких не збереглося писемних пам’яток. Етимологічні дані є важливими свідченнями про територіальні, економічні та культурні зв’язки між різними народами.
Окремим аспектом етимології як науки є народна етимологія. Від етимології наукової, яка вимагає врахування закономірних фонетичних відомостей між спорідненими мовами і між фонетичними явищами різних часів тієї самої мови, треба, звичайно, відрізняти факти так званої народної етимології, або псевдоетимології. Цим терміном визначаються ті тлумачення значень слів, які можуть виникати у свідомості людей, що не мають наукової підготовки і певною мірою осмислюють слова за індивідуальними асоціаціями. Народна етимологія – дуже поширене в мовах явище, яке спостерігається переважно в говорах і у мовленні людей, що пристосовують нові слова до вже відомих, які потрапляють до них з ужитку, головним чином, освіченого середовища (літературної мови), найчастіше це – слова іншомовного або старокнижного походження. Так, слово поліклініка в малописьменних людей звучить іноді як полуклініка і навіть політклініка.
Рідше, ніж іншомовні, впливу народної етимології зазнають слова рідної мови. Проте це звичайно слова маловживані, такі, що називають поняття “другорядні”, які не відіграють ролі ні в господарстві, ні в культурному житті мовців. Такими є, наприклад, власні назви, назви багатьох рослин, грибів, комах, птахів.
Особливо поширені народні етимології різноманітних іншомовних імен, прізвищ, географічних назв. Якщо назва предмета не мала зрозумілого пояснення, то його легко можна було пов’язати з бажаним змістом. Тому, як тільки народ помічав хоч незначну подібність з тим чи іншим рідним словом, переосмислення відбувалося легко і просто. Ніде народна етимологія не отримала такого широкого поширення, як у тлумаченні власних назв, зокрема гідронімів і топонімів. Багато з них вже давно втратили етимологічні зв’язки, деякі були запозичені з інших мов. Намагання пояснити незрозумілі назви часто призводило до появи безглуздих “етимологій” і навіть цілих легенд, які часто “підкріплювались” посиланням на дійсно історичні факти.
Ось приклад подібного типу “етимології” назви річок Яхрома і Ворскла. Першу назву було отримано начебто від вигуку дружини князя Юрія Долгорукого, яка, переправляючись через цю річку, підвернула собі ногу і вигукнула: “Я хрома!”. Другу назву легенда пов’язує з іменем Петра I. Дивлячись у трубу, цар впустив лінзу у воду. Намагання знайти скло не мало успіху. З тих часів річку й стали називати “Ворскла” [Откупщиков 1986].
Познанський єпископ поляк Богуфал, що помер в 1253 році, у своїх історичних описах особливо багато інформації черпає з топонімічних тлумачень та легенд. Так, назву Далмації він пов’язує з легендою про царицю Паннонії, що подарувала Далмацію своєму синові – dafa macr.
Назва російського міста Кінешма фінно-угорського походження, дала привід до народної легенди про покинуту (кинешь мя) розбійником коханку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Способи мотивації значень слів унаслідок народноетимологічного впливу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок