Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Відтінки комічного у творчості українських поетів-неоавангардистiв

Відтінки комічного у творчості українських поетів-неоавангардистiв

Назва:
Відтінки комічного у творчості українських поетів-неоавангардистiв
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,35 KB
Завантажень:
126
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Відтінки комічного у творчості українських поетів-неоавангардистiв


Поезія і проза упорядковують світ, ілюмінуючи старі міфи, вони синтезують у собі “європейське” і “національне” як скреслий діалог культур. Тут не тільки культурні цитати як моделі зв’язку, але співіснування різних культурних систем, накладання кількох культур – взаємоадаптація різних традицій – справді “палімпсести” (формула самосвідомості, “Палімпсести” В. Стуса) як встигли назвати дослідники постмодерністські візії.
Новітня постмодерністська поезія і проза пропонують свої антиутопії і філософські рефлексії – як упереджувальні захисні моделі. Твори Ю. Винничука, О. Ірванця, О. Забужко, поезії І. Римарука, В. Герасим’юка, І. Малковича становлять міцний шар лексично нової культури, яка ідентифікує сучасну людину з вищими цінностями в ієрархії відомих – художня культура компенсує недовтіленість особистості й нації на попередніх етапах.
Таке балансування між ціннісними орієнтаціями й картинами світу національного й універсального (причому у традиційній культурі і свідомості переважає перше, а в авангардистів – друге) – свідчить про спробу культури узгодити два потоки свідомості, відлагодити розриви в них; співвіднести тексти традиційної культури і новаційні культурні тексти до цілісного Письма.
Одним із найважливіших літературних засобів, до яких вдаються українські поети-неоавангардисти є іронія. Мета нашої роботи полягає в розкритті відтінків комічного в творчості українських поетів-неоавангардистів, спираючись на народну сміхову традицію. Як зазначає І. Ільїн, для постмодерністського світовідчування характерний іронічний, ігровий модус самовизначення, що виявився не лише в художній практиці цієї течії, але і в самій стилістиці філософування на цю тему [4, с. ].
Переходячи безпосередньо до аналізу творчого здобутку сучасних українських поетів авангардистів, спробуймо розв’язати завдання – довести та проілюструвати складну системну структуру досліджуваного прийому самоіронії в сучасній українській поезії. Спершу зосередьмо нашу увагу на формальному боці явища – рівнях комічного та засобах його утворення в окремих поезіях, а пізніше перейдімо до змістового аспекту проблеми – об’єктів самоіронії.
Розглядаючи поезію вiсiм- i дев’ятдесятникiв з точки зору парадигми комічного – “комічне, іронія, гумор, сатира, сарказм, гротеск, пародія, бурлеск, буфонада, фарс, карнавал” [12, с. 153], стає очевидним, що ланки цього ряду широко репрезентовані в поезії цього періоду i цієї течії, причому перелічені прийоми подекуди набувають нових значень та відтінків, у новому аспекті розглядаються “давно забуті старі” – “хвиляди”.
У зв’язку з тим, що постмодернізм як напрям мистецтва потрапляє під вплив нової ірраціональності, він часто пересічений “чорним гумором”, а наріжним каменем творчості поетів “Пропалої грамоти” (С. Либонь, Ю. Позаяк, В. Недоступ), лiтгуртiв “Лу-Го-Сад” (І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садовський) i “Бу-Ба-Бу” (В. Неборак, О. Ірванець, Ю. Андрухович) стає іронія, за висловом М. Розумного: “Новітня українська елітарна поезія іронічна, карикатурна…” [11, с. 57]. Сприймаючи світ таким, яким він є, з його недосконалістю й непідвладністю, непізнаваністю людини i зі стражданнями, без яких не обходиться людське життя, але й із його i великими радощами, втіхами, розладами, часом проблисками щастя, хоч не раз i оманливого, ліричний герой переважної більшості молодого літературного покоління з іронією дивиться довкола себе, причому іронічне світосприймання в нього переплетене з бунтівним змістом примирливого самоповчання:
Брикай у щасті, в розпачі пойойкуй,
Вібруй на стику реготу i зойку [5, с. 33].
Впадає в око тотальне іронічне світосприймання ліричного героя І. Лучука в “Сонетiях”, причому поширюється воно i на нього самого з його нібито “мудацькими шляхами”, i на найвищі цінності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Відтінки комічного у творчості українських поетів-неоавангардистiв

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок