Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Лінгвістичні школи 20-го століття

Лінгвістичні школи 20-го століття

Назва:
Лінгвістичні школи 20-го століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,73 KB
Завантажень:
173
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему
Лінгвістичні школи 20-го століття


Усі школи 20-го століття сформувались у критиці щодо молодограматизму в його класичній формі. Виникає цілий ряд шкіл під гаслом антимолодограматизму. Школа естетизму Карла Фосслера (1872 - 1949), неолінгвістика Джуліо Бертоні (1878 - 1942).
Школа “Слова та речі” вже своєю назвою говорить про зміст і напрям дослідної роботи. Основну проблему становить питання співвідношення слів, мовних одиниць і предметів, які слова позначають. У цілому ця проблема не нова. Ще у філософії давніх греків це питання активно обговорювалося. “Суперечка про правильність слів-найменувань”. А потім протягом усього періоду розвитку мовознавства – це питання виникало в тій чи іншій формі. Засновники цієї школи (“Слова та речі”) – австрійці за походженням Рудольф Мерингер (1859 - 1931) і Гуго Шухардт (1842 - 1928). Мерингер виховувся на ідеях молодограматизму й сам був представником молодограматичної школи, але все ж таки на зламі століття дійшов висновку, що межі, визначені молодограматизмом, занадто вузькі. Прийшов час розширити проблематику лінгвістичних досліджень. Лінгвістика не може більше замикатися в порівняльній граматиці, вона має контактувати з іншими науками. До початку 20-го ст. Мерингер остаточно утвердився в цих своїх поглядах, і, щоб довести до лінгвістичної аудиторії це своє кредо, він опублікував велику статтю “Слова та речі”. Ця стаття була своєрідною заявкою на щось нове, що мало з’явитися в мовознавстві. Мейер Любке , заснувавши журнал з такою самою назвою, зробив заявку на становлення нової школи в мовознавстві.
Постулати нового напрямку такі: сам напрямок оцінювався як культурно-історічний. Мовознавство оголошувалося частиною науки про людську культуру, тобто історія мовознавства нерозривно пов’язана з історію культури в аспекті зв’язку слів з речами, які є частиною людської культури.
Надалі жодної науки про мову без науки про речі не повинно бути. Під речами треба розуміти не лише предмети як такі, а взагалі всі ідеї, які народжуються в суспільстві й виражаються словами. Зі зміною культури змінюють свої значення й слова – це теза школи. Кожне пояснення семантичних змін повинно ґрунтуватися на цьому факті.
Наступний постулат стверджує: мовознавству не варто встановлювати якість жорсткі просторові й часові межі. На думку школи “Слова та речі”, лінгвістика повинна досліджувати контакти індоєвропейців з не-індоєвропейцями. Проте все це не значить, що має припинитися работа з реконструкції прамови. Вона залишається однією з найважливіших проблем. Але досі реконструкція забезпечувалась системою звукових відповідностей, а тепер вона забезпечується й аналізом історії значень у зв’язку з історією відповідних реалій.
Одним з положень проголошується постулат про широку співпрацю з іншими науками, тобто, передусім з історією, археологією, палеонтологією, географією, соціологією. Культурно-історичний метод має поєднуватися з методом семантичним і соціологічним. Ще один важливий постулат: як і молодограматики, школа “Слова та речі” закликає вийти на “польову роботу”, тобто вивчати живі мови. Треба спостерігати, чути, бачити.
На сторінках журналу “Слова та речі” друкуються не лише мовознавці, але й представники ін. наук . Усе , що там публікувалося, було не рівнозначне. Можна розділити всі праці на три групи досліджень.
1а група – економічні дослідження. Це безпосередньо лінгвістичні дослідження. Етимологія, як така, отримала свою інтерпретацію. Наукову основу етимологія отримала лише в ХІХ ст. у зв’язку з діяльністю молодограматиків. Етимологічні відповідності позбавляються свавілля, бо вимагається дотримання фонетичних відповідностей. Але представники школи “Слова та речі” вносили в етимологію свій постулат (який, між іншим, не є новим). “Етимологія має спиратися однаковою мірою на два принципи: на принцип фонетичних відповідностей і на принцип семантичних відповідностей”. Причому семантичні принципи вони вважали головними. Виникає запекла полеміка навколо цього принципу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Лінгвістичні школи 20-го століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок