Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> ПОГЛЯД ЦДАЛЕКУ: РЕЦЕПЦІЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

ПОГЛЯД ЦДАЛЕКУ: РЕЦЕПЦІЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Назва:
ПОГЛЯД ЦДАЛЕКУ: РЕЦЕПЦІЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,94 KB
Завантажень:
129
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
УДК 821. 161.2-1.09: 323.113(=161.2)
Донченко Л.О.
Криворізький державний педагогічний університет
ПОГЛЯД ЦДАЛЕКУ: РЕЦЕПЦІЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ
Ця стаття присвячена рецепції творчої особистості М. Драй-Хмари в літературному дискурсі української діаспори. У мемуарах О. Ашер, Ю. Клена і Г. Костюка цей поет-неокласик представлений як незламна особистість, сповнена потужного інтелектуального устремління поєднаного з високою моральністю. Ю. Шевельoв досліджував творчу спадщину М. Драй- Хмари у контексті естетичної та поетикальної специфіки українського неокласицизму.
Ключові слова: творча особистість, літературний дискурс, мемуари, український неокласицизм.
Наша стаття має інформаційний характер і спрямована, власне, на пробудження інтересу студентів до життя і творчості визначного українського «неокласика», обдарованого викладача, вдумливого вченого Михайла Драй- Хмари. Зосередимо увагу на рецепції його особистості в літературно-критичному дискурсі української діаспори, адже в умовах тоталітарного режиму висвітлення творчості «буржуазного націоналіста» було неможливим.
Про «погляди іздалеку», що сприяють цілісності національної культури Людмила Тар нашинська пише так: «Українці, які покинули Україну в несприятливий час, виявили високий рівень індивідуальної пасіонарності, що спонукало їх до максимального напруження сил заради реалізації своїх потенційних можливостей у незнайомій їм доти геоекзистенційній ситуації» (9-С. 416). Дослідниця наводить думку Ю. Шереха (Шевельова) як апологета «чесності із собою» стосовно свідомого вибору буття за межами батьківщини, адже незважаючи на труднощі й загрози, що несла невідомість, політичні емігранти полишали нестерпні умови тоталітарного пекла. «Певна річ, ми не шукали ізоляції від свого народу, від його культури й долі. Ми тільки не могли і не хотіли жити в тій політичній системі, яка була його долею» (9-С. 426). Змінюючи поле життєвої дії, адаптуючись до чужини, але все ж, прагнучи до мистецького самовираження та ідентифікуючись із рідною нацією, українські митці залишалися у єдиному метапросторі українськості, або, ширше, спільної національної духовності. Координуючою віссю в континіумі національного буття була Пам'ять. Думається, що саме спогади про тих, хто залишився приреченим загинути на покинутих теренах, болісною луною відгукувалися у душах, примушуючи братись за перо, щоб потомки дізнались про їх життєвий подвиг.
Мемуари про київських неокласиків опублікували Юрій Клен, Петро Одарченко, Віктор Петров, Григорій Костюк, Олександр Оглоблин та Оксана Драй-Хмара-Ашер, донька Михайла Панасовича Драй-Хмари. Вона належить до тих обдарованих дітей, які увіковічили пам'ять про своїх видатних батьків, торуючи свій життєвий шлях у далеких землях. Згадаймо, що син Миколи Куліша - Володимир Куліш написав змістовну повість-спомин «Слово про будинок «Слово», донька Сергія Пилипенка Міртала у скульптурі відтворювала його образ, а Лео Крігер переймалася долею літературної спадщини батька-поета-футуриста Михайла Семенка. Відрадно читати у статті Жулинського «Шлях із неволі, з небуття» про родину Ашер, що мешкає у Брукліні, і в якій панує справжнє поклоніння особі М. Драй-Хмари. Дочка захистила дисертацію (першу з україністики) «Драй-Хмара і українська неокласична школа» в Сорбоннському університеті. Її син Микола - професор філософії Техаського університету, а Петро - банкір, людина високоосвічена, добре знає історію, володіє французькою мовою, захоплюється театром. Воістину - гідні послідовники свого діда - «українського неокласика». Стіни їх затишної оселі прикрашалє картина Слави Геруляк «Лебеді»: горді красиві птахи на голубовато-крижаному просторі. «Це наш - сім'ї нашої - символ життя і творчого дерзання, якщо можна так величаво говорити про нашу з мамою працю над виданням творів батька. А його «Лебеді» свідчили тоді про ту тяжку моральну і творчу атмосферу, в якій змушені були жити друзі-неокласики» [5, c. 5]. Справді, дружина Ніна Петрівна і Оксана пережили заслання у місті Белебеї (Башкирія), нагорювавшись під час війни і опинившись у Америці, все робили, щоб про Михайла Драй-Хмару знали у світі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ПОГЛЯД ЦДАЛЕКУ: РЕЦЕПЦІЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок