Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Семантика слова Україна в давніх народних піснях

Семантика слова Україна в давніх народних піснях

Назва:
Семантика слова Україна в давніх народних піснях
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,03 KB
Завантажень:
430
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Семантика слова Україна в давніх народних піснях


1928 р. Юрій Яновський видав збірку поезій, що називалася "Прекрасна Ут". Акронім Ут розшифровано як "Україна трудящих". Молодий Яновський, як і молодий Хвильовий, вірив у "голубу далечінь" і в "прекрасну Україну трудящих". Дещо пізніше ця віра не виправдалася. Але що знаменне тут - це конечність ближчого окреслення слова "Україна". Його треба окреслити, пояснити. Ця конечність відчувалася за радянського режиму чимраз більше. У 1940-х і пізніших роках писатимуть про "Радянську Україну", "соціялістичну Україну" і т. п., наче б саме слово було чимсь неясним, майже небезпечним.
Який контекст "України" знаходимо в наших народних піснях? Яке значення самого слова? Які висновки можна зробити з цих роздумів, керуючись тут не так знаннями фольклориста, як здоровим глуздом звичайного читача?
Прикметникове окреслення "України" є різне й часом суперечливе. Уперше стрічаємо це в "Думі про сокола", де упорядник навмисне ставить "україну" з малої літери:
А старий сокіл з чужої україни прибуває,
Сизокрилого орла на своїй українці стрічає.
(Грушевська)
У пісні про Морозенка цей мотив повторюється:
Поглядає Морозенко на свою Україну:
Ой що своя Україна, як мак, процвітає,
А чужая Україна, як лист, опадає.
(М. Вовчок)
Для Морозенка в неволі (не птаха-сокола на волі) своя Україна стає чужою. У "Думах" слово "Україна" стрічається рідко. Адже синонім до неї - це часто вживана "земля християнська" або "віра християнська" - протиставлення "вірі бусурменській". Тому в "Думі про Марусю Богуславку" Україна, про яку героїня призабула, не згадується. Маруся "побусурманилася для турецької розкоші". В інших думах деколи підкреслена "своя Україна":
А таки хочу в своїй Україні голову покладати.
("Дума про Самійла Кішку". - Грушевська)
У деяких історичних піснях Україна - країна козаків:
Гей то ж їхали козаченьки та із України.
(В. Антонович і М. Драгоманов)
У чотирьох думах: "Хвесько Андибер", "Іван Коновченко", "Хмельницький і Барабаш" і "Похід на Молдавію" - є назверх декоративний епітет - "славна Україна", який також знаходимо в історичних піснях. Цей епітет не має точніше визначеного історичного окреслення. У двох менше відомих думах таке окреслення, однак, переважає аж до пересади. Це "Дума про орендарів", де сильно тавруються євреї, які вчинили козакам "багато кривд", і "Дума про Білоцерківщину" - про "Ляхів - мостивих панів". Перша з них найбільш кровожерна з-поміж усіх мені відомих пісень. Антисемітизм у нас звичайно в дискусіях оминають. Щоправда, дають деколи історичне пояснення, яке знаходимо в самій думі: погром - це відплата за кривди. Але пояснення не є виправданням. "Усе, що не подобається нам в інших, може привести нас до розуміння нас самих", - каже Юнг. На ту болючу тему (антисемітизм) мені відома лише одна стаття: відважна аналіза українського антисемітизму, зроблена Марком Царинником у "Сучасності" на матеріалі "Щоденника" Аркадія Любченка. В "Думі про орендарів" нічого не приховано:
"Отче наш" читайте!
На славну Україну прибувайте!
Жидів-рендарів упень рубайте!
(Грушевська)
Про це варто пам'ятати в час, коли нарешті налагоджуються взаємини між Україною й Ізраїлем. Можна б тепер повторити такі рядки з тієї ж думи, на цей раз вже без іронії:
А на Україні козак з жидом походжає,
Ще його вельможним паном називає.
(Грушевська)
"Дума про Білоцерківщину" також подекуди амбівалентна:
Ой чи добре пан Хмельницький починав,
Як із Берестецького року
Всіх Ляхів-панів на Україну висилав.
(Грушевська)
Критика Хмельницького за укладення миру в Білій Церкві з дозволом полякам вертати в Україну, схрещується з критикою самої України, яку тут репрезентує жінка:
Да вже ж на Україні не одна жінка курку зготовила,
Тебе, Ляха, кручого сина, на ніч чекала.
(Грушевська)
Тут наявна дволикість жіночого архетипу (своя-чужа, добра-зла), але про це пізніше.
Історичні події героїчної доби козаччини віддзеркалені в піснях в узагальненнях і дрібних деталях. Україна - жертва чужих інвазій:
Зажурилась Україна,
Що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Семантика слова Україна в давніх народних піснях

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок