Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Семантичні відповідники в українській і російській мовах

Семантичні відповідники в українській і російській мовах

Назва:
Семантичні відповідники в українській і російській мовах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,28 KB
Завантажень:
485
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Семантичні відповідники в українській і російській мовах


Поняття “семантичні відповідники” виникає при зіставленні близькоспоріднених мов. Групу семантичних відповідників утворюють слова двох мов, якщо гнізду однокореневих слів однієї мови відповідають при перекладі слова з кількох синонімічних гнізд іншої близькоспорідненої мови, наприклад, рос. муж, замужество, укр. чоловік, заміжжя; укр. чоловік, рос. муж, мужчина, человек. Отже, семантичні відповідники встановлюються а) щодо гнізд слів, б) близькоспоріднених мов, в) внаслідок перекладу як форми зіставлення мов.
Групи семантичних відповідників можуть бути проаналізовані внутрішньомовно і міжмовно.
У мові А, з гніздом якої співвідносні різнокореневі слова близькоспорідненої мови Б, лексичні значення слів гнізда мають спільну сему, а граматичні в одній низці слів збігаються, в іншій розрізняються. Наприклад, виділяємо групу семантичних відповідників: рос. слух, слушать, слышать, укр. слух, слухати, чути. Слушать і слышать – слова із спільним граматичним значенням частини мови, слух і слушать – з різними граматичними значеннями: іменник і дієслово. Лексичні значення всіх трьох слів мають спільну сему слухання, але лексичні значення дієслів розрізняються як процес і результат. У російській мові аналізовані три слова однокореневі, мають спільну внутрішню форму. В українській мові з цією групою співвідносні слова з аналогічним граматичним значенням, бо мови близькоспоріднені; лексичні значення також подібні, але матеріально корені й внутрішні форми слів слухати й чути відмінні внутрішньомовно; при зіставленні мов коренево розрізняються слова рос. слышать і укр. чути.
Однокореневим і однаковим за внутрішньою формою українським словам чути, відчувати, почувати відповідають рос. слышать, чувствовать. Російські дієслова відмінні за коренем і внутрішньою формою між собою; зіставно з українським словом чути російське слышать має не лише інший корінь і внутрішню форму, а і значно вужче й конкретніше лексичне значення і лише частково співвідносне з дієсловом чути; лексичне значення групи семантичних відповідників однієї з двох зіставлюваних близькоспоріднених мов до одного слова іншої мови розрізняється за обсягом, що виявляється у сполучуваності слів. Корені російських дієслів слышать і чувствовать синонімічні, але співвідносяться як гіпонім і гіперонім.
Авторка статті з навчальною метою підготувала й видала два випуски гніздового перекладного слованика-мінімуму української й російської мов. У двох випусках обсяг слів однієї мови – в межах двох тисяч. У словнику застосований “взаємопереклад”: наведені не лише спільногніздові слова двох мов, а і іншокореневі російські відповідники словам українського гнізда і навпаки, іншокореневі українські відповідники до слів зазначеного гнізда російської мови. Саме в процесі “взаємоперекладу” гнізд двох близькоспоріднених мов і виникло поняття “семантичних відповідників”.
Основний принцип побудови словника – семантично-структурний: для кожного випуску обрані певні семантичні групи гнізд; всередині гнізда послідовність продиктована як семантикою, так і структурою слова.
Для першого випуску обрано одинадцять гнізд, названих за дієсловами, які входять до цих гнізд і стоять на початку списків. Це дієслова буття (жити, бути), посесійності (мати, дати, брати), положення у просторі (стояти, сидіти, ходити), етапів діяльності людини (учити, знати, діяти). Другий випуск присвячений тематиці “Людина і світ”. Він містить гнізда слів люди, діти; чоловік, жінка, муж (арх.); батько, мати; син, дочка; брат, сестра; рід; земля, вода; поле, ліс; гора, діл, рівнина; річка, море, острів; небо, сонце; світ, дух, вість, слово; слухати, мовити, казати, говорити; судити, правити, робити. Плануються й наступні випуски словника. Загальна кількість запланованих гнізд дорівнює 100.
Наведемо приклади груп семантичних відповідників з двох випусків словника-мінімуму. |
УКРАЇНСЬКА МОВА | РУССКИЙ ЯЗЫК
прибуток; видаток, витрата | прибыль; убыток
життя; жити; живіт; тварина | жизнь; жить; живот; животное
мати; віднімати | иметь; отнимать, вычитать
дати; додавати; додаток; додавання; підрядне речення | дать; прибавлять; дополнение;
сложение; придаточное предложение
брати, бранець, бранка; підбори | брать; пленник, пленница; каблуки
стояти; ставитися; ставлення | стоять; относиться; отношение
сидіти; засади; оселя; селянин | сидеть; основы; жилье; крестьянин
ходити; Схід; Захід; пароплав | ходить; Восток; Запад; пароход
учити; підручник | учить; учебник
знати; знаний; славетний | знать; известный; знаменитый
діяти; дієслово | действовать; глагол
людина; людний | человек; людный
чоловік | муж, мужчина, человек
жінка; наречений; весілля, одруження, подружжя | жена, женщина; жених; женитьба, свадьба; супружество, супруги
дитина, діти | дитя, ребенок, дети, ребята
батько, Батьківщина, панотець | отец, Отчизна; батя (разг.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Семантичні відповідники в українській і російській мовах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок