Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Життя і творчість Лесі Українки (узагальнюючий урок з української літератури

Життя і творчість Лесі Українки (узагальнюючий урок з української літератури

Назва:
Життя і творчість Лесі Українки (узагальнюючий урок з української літератури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,75 KB
Завантажень:
110
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Життя і творчість Лесі Українки (узагальнюючий урок з української літератури)


Девіз уроку:
Найбільша користь, яку можна видобути з життя, — присвятити життя справі, яка переживе нас.
Джеме Вільямс
На стенді — портрети всієї родини Л.П. Косач. На столі, застеленому скатертиною, твори поетеси, настільна лампа, живі весняні квіти, платівки або записи з фонограмами пісень народних, зібраних Ларисою Петрівною. За столом сидить дівчина в українському вбранні. Під звуки мелодій, зібраних письменницею, вона розпочинає урок:
На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несміло завела...
Оголошується тема уроку: «Жити хочу! — Буду жити».
Тип уроку: урок-спогад.
Мета уроку: розкрити геніальність, самобутність поетеси, систематизувати знання про творчість Лесі Українки; виховувати інтерес до творчої спадщини письменниці, любов до художнього слова та почуття прекрасного.
Хід уроку
Учитель. Поетеса, прозаїк, драматург, критик, публіцист, — вона створила художні полотна такої ідейної та естетичної сили й краси, такого змісту й глибини, що вони з роками, із століттями не тільки не старіють, а виблискують усе новими й новими гранями, стають ближчими й дорожчими розуму й серцю читачів.
Що ж надало творам такої сили?
Блискуча письменницька майстерність, широчінь тематичних обріїв і водночас самобутність, неповторна художня майстерність. Вона, така ніжна й тендітна, присвятила своє життя боротьбі за національне і соціальне визволення українського народу.
Хоча писала сама про себе: Була весна, весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучі пташки. Все ожило, усе загомоніло, — Зелений шум, веселая луна! Світало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна... Можливо, тому перший вірш і звучить з надією в серці на краще.
Учениця декламує вірш «Надія».
Авторка засуджує бездіяльне оплакування тяжкої долі, закликає до активної боротьби з існуючим ладом: І все-таки до тебе думка лине, Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О сліз таких вже вилито чимало, —
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись, —
Що сльози там, де навіть крові мало!
Поетеса любить життя; поезія її наповнена музикою, жаги до життя; весна асоціюється в неї не лише з пробудженням природи, а й з продовженням самого життя.
Звучить пісня «А нічка темна і тиха була» на слова Лесі Українки, музика житомирського композитора Олександра Крайнєва.
Учитель. Климент Квітка, її чоловік, записує від поетеси пісні, зібрані нею.
1) Ой зійди, зійди зіронько вечірняя.—
Ой зійди, зійди, зіронько вечірняя, Ой вийди, вийди, дівчинонько вірная!—
Не подоба зірці до місяця сходити, Не подоба дівці до козака виходити! Зіронько зійшла — все поле освітила, Дівчина вийшла — козака звеселила.
2) Пісня про правду і неправду.
3) Посію я рожу, поставлю сторожу (село Жабориця Звягільського повіту).
Поставлю сторожу — свого батенька:
Недобра сторожа — общипана рожа.
Поставлю сторожу — свого миленького:
Хороша сторожа — не щипана рожа.
Учитель. Хіба хтось з вас залишився байдужим, прочитавши драму-феєрію «Лісова пісня», написану 1911 p.
Саме волинські пейзажі, перекази навіяли письменниці написання цього шедевру.
Виходить Лукаш із сопілкою і хоче нарізати ножем березу.
Мавка. Не руш! Не руш! Не ріж! Не убивай!
Лукаш. Та, що ти, дівчино? Чи я розбійник?
Я тільки хтів собі вточити соку з берези.
Мавка. Не точи! Се кров її.
Не пий же крові з сестроньки моєї!
Лукаш. Березу ти сестрою називаєш?
Хто ж ти така?
Мавка. Я — Мавка лісова.
Лукаш. А, от ти хто! Я від старих людей
про мавок чув не раз, але ще зроду
не бачив сам.
Мавка. А бачити хотів?
Лукаш. Чому ж бо ні?.. Що ж, ти зовсім така,
як дівчина... ба ні, хутчій як панна,
бо й руки білі, і сама тоненька,
і якось так убрана не по-наськи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Життя і творчість Лесі Українки (узагальнюючий урок з української літератури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок