Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> “Олітературнення” Голодомору в малій прозі двоколійної літератури

“Олітературнення” Голодомору в малій прозі двоколійної літератури

Назва:
“Олітературнення” Голодомору в малій прозі двоколійної літератури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,85 KB
Завантажень:
395
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
“Олітературнення” Голодомору в малій прозі двоколійної літератури


Літературознавче осмислення української прози ХХ ст. неможливе без адекватного прочитання творів антитоталітарного спрямування – закономірного і вмотивованого явища духовного життя та спротиву нації. В українському письменстві різних часів з'явилося чимало прозових писань, у яких художньо моделювався голодомор українців у ХХ ст. З відомих ідеологічних причин твори українського письменництва з відповідними мотивами були забороненою зоною – як і сам табуйований факт трьох голодоморів у радянській державі. Тож і відповідний гостро критичний і гуманний дискурс української прози ХХ століття не міг бути в СРСР об'єктом ґрунтовного наукового вистудіювання. Вітчизняне літературознавство ще не вивчило художній внесок в осмислення штучного голодомору 1932 – 1933 рр. таких письменників, як Олекса Кобець, Аркадій Любченко, Іван Онищенко, Микола Понеділок, Василь Трубай і Василь Чапленко.
Метою нашої роботи є дослідження творів української малої прози ХХ століття на тему голодомору 1932 – 1933 рр., висвітлення її поетики в площині літературних традицій і новаторства, вивчення специфічних рис антитоталітарного дискурсу митців материкової батьківщини і Заходу.
Новела Аркадія Любченка „Кострига” (1933) – хронологічно перший Твір було вперше опубліковано в газеті “Комуніст” за 11 січня 1933 р. художній твір у літературі про трагічні події голодомору 1932 – 1933 рр. у радянській Україні. Для новели характерне авангардистське уникання художніх подробиць голоду, зате повнота розкриття психологічних реалій внутрішнього стану хлібороба. Епік використав “класичну бінарність конфлікту” (Л.Пізнюк): “аналізу піддаються протиріччя свідомості людини, в якій з’єдналися риси затятого і клопітливого господаря (не віддавати те, що належить тобі, що ти виростив) та вимоги батьківських зобов’язань щодо дітей” [3, 27].
У “Костризі” “фізіологія голоду . відтворена точно і сильно” [1, 104], однак “соціологію голоду” (І.Дзюба) автор ізмоделював відповідно до ідеологічно дозволеного тоді потрактування ситуації голоду. Головною у творі є художня версія, що куркулі та підкуркульники та просто несвідомі селяни самі себе і свої сім’ї морять голодом. Виклад новели – напруженого фрагментарного характеру. Це позначилося на відтворенні психології Костриги, який перебуває у центрі композиційно-смислових вирішень новели.
Любченко різнобічно схарактеризував конструювання образи селян першого плану. Епік узгодив портрет головного героя Костриги з його характером. Особистість персонажа розкривається у прямій мові, мовних характеристиках. Виконуючи комунікативну роль, вони містять, перш за все, оцінне значення, виражаючи негативне ставлення Костриги до дій хлібозаготівельних бригад. Мовна партія Костриги сприяє розкриттю найбільш суттєвих ознак характеру та слугують важливим прийомом психологічного аналізу.
Психологічна конкретність образу Костриги “досягнута автором завдяки спостережливості та знанню психології селян, їхніх настроїв у роки колективізації та під час грабунку під назвою “продрозкладка” [3, 27]. Відступивши від суспільного детермінування особи, епік художньо проаналізував психологію особистості, заглибився у складне сплетіння думок, емоцій, почуттів, настроїв голодного хлібороба.
Аркадій Любченко у нарисі „Його таємниця” Це „уривок великої літературної роботи, яку планував зробити А.Любченко. Чи був би це літературний портрет, монографія або спогади про його близького друга М.Хвильового – невідомо, але А.Любченко мав намір написати щось більше, аніж
нарис” [3, 28]. (1943) реалістично психологічно рефлектував екзистенційні тривоги, власні переживання. Тут уже „знати голос людини, яка вирвалася зі „світлого” радянського життя, вона вже має сміливість відверто писати про своє бачення дійсності” [3, 28], – так охарактеризувала цей твір Леся Пізнюк, дослідниця творчості письменника.
Поїздка Аркадія Любченка та Миколи Хвильового у село Гамаліївка – основна сюжетна лінія твору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: “Олітературнення” Голодомору в малій прозі двоколійної літератури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок