Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Праця Я.О.Спринчака „Очерк русского исторического синтаксиса” (лінгвоісторіографічний аспект)

Праця Я.О.Спринчака „Очерк русского исторического синтаксиса” (лінгвоісторіографічний аспект)

Назва:
Праця Я.О.Спринчака „Очерк русского исторического синтаксиса” (лінгвоісторіографічний аспект)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,55 KB
Завантажень:
6
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Праця Я.О.Спринчака „Очерк русского исторического синтаксиса” (лінгвоісторіографічний аспект)


Для сучасного мовознавства актуальним є звернення до лінгвістичної спадщини минулого. У ХІХ – ХХ ст.ст. провідні позиції посіла компаративістика. У першій чверті ХІХ ст. виникли лінгвогенетичні методи – порівняльно-історичний та історичний. На широкому тлі індоєвропейських мов, проблем їх історії у 20-і роки ХІХ ст. – 30-і роки ХХ ст. ці методи вдосконалюються.
Але до наших часів не так вже і багато вчених, які займалися дослідженням наукових студій, присвячених порівняльно-історичному синтаксису ХІХ – ХХ ст. Серед цих не чисельних праць найважливішою, на нашу думку, є праця Я.О.Спринчака „Очерк русского исторического синтаксиса”.
Актуальність теми полягає у тому, що питання історіографії у наш час набули не аби якого значення, але ще ніхто не робив ґрунтовного дослідження цієї праць Я.О.Спринчака з точки зору лінгвоісторіографії.
Метою є розгляд праці в лінгвоісторіографічному аспекті, намагання показати актуальність питань, які були розглянуті, які твердження заслуговують на увагу.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
Розкрити основні концептуальні питання праці.
Виявити, які твердження мають найважливіше значення для дослідження історіографії синтаксису.
Виявити, які основні тези Спринчака можуть бути використані при подальшій розробці питань.
Що з тез Спринчака заслуговує на більш ґрунтовне опрацювання.
Огляд праць синтаксичних досліджень Я.О.Спринчак починає з роботи Ф.І.Буслаєва „Опыт исторической грамматики русского языка”. Він каже, що до половини ХІХ ст. у вивченні російського історичного синтаксису переважало історичний напрямок, але саме з Ф.И.Буслаєва починається науково-історичне вивчення російської мови.
Я.О.Спринчак пише, що Ф.И.Буслаєва цікавить слово як сторінка з історії культури російського народу; його увагу мало привернули „сухі, беззмістовні закінчення відмін та дієвідмін”. Саме цим Я.О.Спринчак пояснює включення Ф.И.Буслаєвим тропів у синтаксис.
Я.О.Спринчак звертає увагу на те, що Ф.И.Буслаєв підпорядковує морфологію синтаксису, а синтаксис – логіці. Саме підпорядкування граматики логіці і привело автора історичної граматиці до помилкових загальних висновків, які суперечать даним історії мови. Як приклад Я.О.Спринчак наводить його висновок про те, що більша простота новішого синтаксису у порівнянні з давнім залежить від того, що у своєму розвитку мова все більше та більше підпорядковується законам логіки. Намагаючись еклектично поєднувати історичний розгляд синтаксичних явищ з „логічними початками”, Буслаєв надавав перевагу логічній схемі синтаксису. Саме в цьому полягає, на думку Спринчака, джерело низки помилок Буслаєва в історико-лінгвістичному висвітленні окремих синтаксичних явищ російської мови.
Далі Спринчак звертає увагу на учення Буслаєва, яке він висунув у своїй історичній граматиці, про скорочення підрядних речень за рахунок дієприкметників та дієприслівників та на використання ним терміну „скорочене підрядне речення” для дієприкметникового звороту (Я встретил там гуляющего человека замість Я встретил там человека, который гулял). Насправді, каже Спринчак, кожна з цих конструкцій виникла і розвивалася у мові окремим шляхом, вони хоч і пов’язані між собою у смисловому розумінні, як синонімічні конструкції, вони генетично не пов’язані між собою.
Завданням синтаксичного вивчення мови є, на думку Буслаєва, у формах сполучення слів розкрити відображення загальних законів логіки, а також внутрішню своєрідність способів вираження, властивих самій мові і таких, що розвиваються іноді всупереч законам логіки.
Але Спринчак вважає, що, не зважаючи на наявність окремих помилок у розділі, присвяченому синтаксисові, у ньому наводиться велика кількість прикладів з давньоруської та народної „руської” мови, при тому, що ці приклади автор супроводжує дуже влучними та глибокими зауваженнями історико-синтаксичного характеру, наприклад, про переважання сурядності над підрядністю у складному реченні давньоруської мови.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Праця Я.О.Спринчака „Очерк русского исторического синтаксиса” (лінгвоісторіографічний аспект)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок