Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Стилетворча роль традиційних образів

Стилетворча роль традиційних образів

Назва:
Стилетворча роль традиційних образів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,58 KB
Завантажень:
184
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
УДК 82.02
В.З.Зварич
Стилетворча роль традиційних образів
У статті здійснено спробу конкретизувати стилетворчу роль традиційних образів, їхню поліфункціональність на різних рівнях тексту. Зокрема стверджується, що вони розширюють культурологічний простір твору, посилюють його психологізм, поглиблюють філософськоетичний підтекст, увиразнюють авторське мислення
Ключові слова: традиція, стиль, традиційний образ, автор.
Проблема між літературних взаємовпливів, трансформації традиційною образносюжетного матеріалу національною літературою у вітчизняному літературознавстві в нинішній час набуває якісно нового змісту, полишеного ідеологічної, ортодоксальної корекції. Віховим явищем в історії дослідження цієї проблеми став вихід п'ятитомної праці «Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті». У ній всебічно досліджено своєрідність генетичних і типологічних зв'язків української літератури зі світовою, зокрема польською (Ю.Л.Булаховська, Г.Д.Вервес, В.П.Вєдіна), чеською (М.Мольнар, В.І.Шевчук, В.М.Моторний, З.ГеникБерезовська, Г.М.Сиваченко), англійською (Р.П.Зорівчак), румунською (М.ЛаслоКуцюк, О.І.Гайнічеру), італійською (О. Є.Я.Пахльовська), французькою (В.І.Пащенко, Г.М.Рягузова) та ін. В окремих студіях розглянуто творчу спадщину класиків національної літератури Т.Шевченка (Є.ПКирилюк, М.Якубець), Лесі Українки (ІЮ.Журавська), І.Франка (Г.Д.Вервес) у контексті світової літератури, в них, зокрема, проаналізовано своєрідність авторської рецепції класичних мотивів, сюжетів, образів.
Окремі аспекти зазначеної проблеми порушувалися у працях Ю.Микитенка «Антична спадщина і становлення нової української літератури», Д.Наливайка «Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі XIXVIII ст.», В.Сулими «Біблія і українська література», О.Турган «Античність в українській літературі кінця XIX поч. XX ст. Шляхи рецепції», М.ШахМайстренко «Шевченко і антична культура».
Вагомий внесок у дослідженні закономірностей, шляхів рецепції національною літературою духовного досвіду світової культури, з'ясуванні внеску свого національного в цей міжкультурний діалогзробили чернівецькі літературознавці АРВолков, В.І.Антофійчук, А.Є.Нямцу, П.В.Рихло, О.В.Бойченко. Праці АВолкова заклали теоретичну основу для дослідження різнихаспектів функціонування традиційних структур, що обумовило появу наукової школи в національному літературознавстві з проблем теорії і практики функціонування традиційних образів і сюжетів, очолювану вченим. У студіях А.Нямцу розглядаються тенденції, своєрідність еволюції традиційною матеріалу в діахронному і синхронному аспектах у світовій літературі, специфіка переосмислення традиційних образів і сюжетів в контексті сучасної епохи, простежується «життя» класичних образів і сюжетів в національних літературах. Зокрема, літературознавець вказує на поліфункціональність традиційних структур в художньому творі, їх «онтологічну, гносеологічну, моделюючу, прогностичну, поведінкову та аксіологічну функції» [7, с.34], дієвість у творенні глибинного підтексту твору, символізації його тканини. В.Антофійчук зосереджує увагу в своїх дослідженнях на сфері «побутування» традиційного образносюжетного матеріалу в українській літературі, на виявлення самобутності його рецепції.
Проблема функціонування традиційних структур в національному літературознавстві є вельми актуальною і перспективною, її розв'язання має не лише суто літературознавчу значимість, але й націокультурологічну Як стверджував І.Франко, традиція це «загальнолюдський фонд, котрим свобідно користується кожний писатель і кожний народ по мірі своєї спосібності і культурності і до котрого своєю чергою докладає більшу або меншу цеглину свого, власного, оригінального, оп'ять по мірі своєї вродженої спосібності і здобутого попередньою збірною працею рівня культури» [8, с.74].
Формування поетичного стилю митця відбувається у силовому полі національної традиції і традиції світової культури. їхній дієвий вплив залежить від суб'єктивних (коло читання, оточення митця, його національна свідомість) і об'єктивних (колоніальність національної літератури, проживання митця за межами країни тощо) причин, і може виявлятися на різних рівнях тексту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Стилетворча роль традиційних образів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок