Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Етноестетика “Лісової пісні” Лесі Українки

Етноестетика “Лісової пісні” Лесі Українки

Назва:
Етноестетика “Лісової пісні” Лесі Українки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,20 KB
Завантажень:
243
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Етноестетика “Лісової пісні” Лесі Українки


“Я звикла вірити в весну та літо,” – писала Леся Українка з Києва у 1894 році в листі до свого дядька Михайла Драгоманова. Крім прихованого жалю через страждання від важкої хвороби, що особливо були нестерпними взимку, ці рядки доносять до нас дух своєрідного світоглядного імперативу молодої письменниці – щирої прихильниці “релігії батьків своїх”, що “відбилася такими прекрасними лініями і барвами у веснянках, колядках, обрядах та легендах” [5, с. 659]. Згодом, рідна поліська міфологічна минувшина вирине у поезії “Як я люблю оці години праці ...” і знову у супроводі пригніченого настрою від споглядання власної блідої хворобливої зовнішності у свічаді. Щоб остаточно не занепасти духом, Леся зрівноважує жахливу реальність болю і страждання, далеким відгомоном поліських уявлень про перелесника, що “летючою зорею” падав з бабусиних уст,
А в хаті гарним парубком ставав,
Облесливим – речами і очами [3, с. 34] .
Романтична нічна зустріч з привабливим красенем, який
Речами любими затроював їй серце
І поцілунками виймав із неї душу [3, с. 35],
була своєрідною бурхливою компенсацією за нестерпні тривалі денні муки. Так поступово письменниця наносить художню образність літературних поетичних творів на етноестетичний та етнофілософський фон релігії предків. Окремі заповіді цієї народної релігії звучать вже у вищезгаданій поезії, коли заборонено усе лихе –
“Та не при хаті й не при малих дітях,
Не при святому хлібові казати... [3, с. 35]
І все ж справжньою мистецькою вершиною щодо наповнення художнього тексту животворною енергією етноестетики стала драма-феєрія “Лісова пісня”.
Штрихи до визначення поняття етноестетики знаходимо у рекомендаціях Лесі Українки стосовно вибору пісень для сценічного втілення драми. Щоби не затерти художню специфіку “Лісової пісні” при постановці, авторка вважає, що “слід доховати сільського стилю, без зайвих хитрощів” [4, с. 259], а значить “доховати”, додержатись принципів етноестетики не тільки у виконанні мелодій на сопілці – простому сільському інструменті, але й у задушевному оявленні тексту. Якось Т.Шевченко зауважив, що співачка, виконуючи пісню, не передала “національної експресії” цієї пісні. Яке точне і яке сучасне поняття – “національна експресія” – феномен, що мистецьки збагачує художню вісь твору, синтезуючись з провідним етноестетичним ядром – униканеням всього жаского, огидного, суцільна естетизація навіть демонічних негативно заряджених персонажів та образів. Про це у свій час заявив П.Куліш, аналізуючи українську казку, яка, на його думку, не кохається у потворності, а “налягає більше на щоденщину” [1, с. 429-430]. Рецепцію Кулішевих міркувань знаходимо у листі Лесі Українки до матері (від 31 березня 1912 року): “... в наших казках навіть ворожа сила – “змій” – уявляється часто в подобі знадливого красуня. А “перелесник”? а русалки? а “золотокудрі сини” тої богині-царівни, що має на чолі зорю, а під косою місяць?” [5, с. 660] І нарешті чи не найприкметнішою рисою етноестетичної генези літературного шедевру є його всепроникаюча циклічність, округлість, вінкоподібність, антиконечність, що проявляється на рівнях жанру, композиції, структури образу. Саме через художньо досконалу призму сільського стилю, прийом естетизації потворного та натуроцентризм поліських вірувань ми й спробуємо розглянути “Лісову пісню” – вишуканий міфологічний спомин про лісову царівну Мавку, в образі якої поліський люд втілив уявлення про ідеал краси. Ідеал, який у Лесиному творі відзначається калейдоскопічним динамізмом і приймає іпостасі Весни-красни, царівни Хвилі, ясена-князя, озера “у рутвянім вінку”, суцільно заквітчаного простору, тобто образів з незаперечною етноестетичною генезою.
Ще й сьогодні на території Полісся при дослідженні жанрової свідомості носіїв фольклору, можна натрапити на низку пісень, що в сільському середовищі побутують як “лісові” чи “ягідні”, а в основу сюжету покладено здебільшого мотив про кохання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Етноестетика “Лісової пісні” Лесі Українки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок