Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Лицарський турнір за … літературу

Лицарський турнір за … літературу

Назва:
Лицарський турнір за … літературу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,82 KB
Завантажень:
174
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Лицарський турнір за … літературу


Відразу хотів би зазначити, що образний вислів, вжитий у назві, випливає із самої суті предмета розмови. “Лицарями темної ночі” літературний критик Сергій Єфремов у своїй книжці “Серед сміливих людей. З сучасного письменства” (1911) охрестив молодих українських критиків, прихильників нових літературних течій, а один з його адресатів – Микола Євшан – повернув цю характеристику її авторові, назвавши свою рецензію на цю книжку – “Лицар темної ночі” (“Українська хата”, 1911, № 10). Маємо, отже, ситуацію у стилі романтизму чи навіть куртуазної поезії, з тією, щоправда, різницею, що дамою серця виступає тут література, а в поєдинку схрещувалася літературна зброя – поетичне слово.
Що ж викликало таке протистояння?
У літературному процесі постійно відбувається зміна естетичної орієнтації, яка охоплює і горизонтальний (проблемно-тематичний пласт), і вертикальний (жанрово-стильова система) вектори. Іноді цей процес проходить поступово, стара система трансформується під впливом нових віянь, але бувають періоди раптової зміни, і тоді виникає конфлікт між устійненим, звичним, і тим, що приходить йому на зміну, що має оновити літературне життя.
Цей процес перемикання кодів однієї семіотичної системи на іншу, коли в літературному тексті – якщо розуміти текст як певний стан функціонування літератури – виявляється його внутрішня суперечність, конфліктність, “подвійний сенс”. З одного боку, у цьому тексті зберігаються сліди попереднього канону, за якими стояли традиція і стереотипи сприйняття, а з іншого – відбувається вторгнення елементів, які порушують чи й руйнують усталену попереднім досвідом текстову систему. Отож, цілком зрозуміло, що оскільки одні коди цього тексту переходової доби вступають у суперечність з елементами дискурсу, який приходить їм на зміну, то одні критики обстоюють тенденцію усталеності, інші – зміни, оновлення.
Така ситуація, власне, й склалася в українському літературному процесі кінця ХIХ – початку ХХ ст., коли відбувалася переорієнтація від реалізму до модернізму, викликавши різке протистояння між представниками та прихильниками цих полярних тенденцій. Першу з них втілювала критика Сергія Єфремова, другу – Миколи Євшана. Протистояння посилювалося тим, що трансформація літератури – як тексту – відбувалася під помітним впливом (вторгненням) ззовні. Цей процес не був унікальним, винятковим, а радше відбивав закономірність такої переорієнтації. “Складність та багаторівневість компонентів, що беруть участь у текстовій взаємодії, – зазначає Юрій Лотман у статті “Текст у тексті”, – призводить до відомої непередбачуваности тієї трансформації, якій піддається текст, що його уводимо. Але трансформується не тільки він – змінюється уся семіотична ситуація всередині того текстового світу, до якого його вводять. Введення чужого семіозису, який перебуває у стані неперекладности, до “материнського” тексту, приводять його у стан збудження: предмет уваги переноситься з повідомлення на мову як таку, і виявляється явно кодова неоднорідність “материнського” тексту. У цих умовах субтексти, які його творять, можуть виступати один проти одного і, трансформуючись за чужими для цих текстів законами, утворювати нові повідомлення” [7, c.587].
Отже, стає зрозумілим, чому С. Єфремов наголошував, що нові напрями, до яких він відносив передусім декадентство і символізм, зародилися не в надрах української літератури, а, так би мовити, імпортовані: “… Камень декадентства, – читаємо в його статті “В поисках новой красоты” (“Киевская старина”, 1902, № 10–11), – брошенный в начале 80-х годов во Франции, привел и в нашем тихом и отдаленном уголке некоторую легкую рябь” [5, c.55].
Перші ознаки впливу цих нових літературних течій критик спостерігає на теренах Галичини, де вони, на його думку, з’явилися під польським та німецьким впливами. Ці впливи С. Єфремов вважає не тільки негативним, а й шкідливим, а сам символізм – “явлением решительно противообщественным, разлагающим, свидетельствующим об упадке среди данного общества того живого, бодрого настроения, которое является необходимым условием движения вперед” [5, c.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Лицарський турнір за … літературу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок