Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Українська семема в значеннєвій структурі полонізму цнота в українській лексиці поч. XVII ст.

Українська семема в значеннєвій структурі полонізму цнота в українській лексиці поч. XVII ст.

Назва:
Українська семема в значеннєвій структурі полонізму цнота в українській лексиці поч. XVII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,62 KB
Завантажень:
131
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Українська семема в значеннєвій структурі полонізму цнота в українській лексиці поч. XVII ст.


У XVI–XVII ст. словник української мови поповнюється великою кількістю запозичень з інших слов’янських мов – особливо польської та чеської, що яскраво відображено у творах Д.Наливайка – визначного діяча Острозької академії. Серед запозичених слов’янізмів, що функціонують у творах Д.Наливайка, на особливу увагу заслуговує лексема цнота з огляду на те, що з величезної кількості запозичень, які характеризують міжлюдські стосунки з аксіологічним наповненням, більшість виражають негативну оцінку, а вказане слово містить оцінку позитивну, а також з огляду на її великий семантичний обєм.
Декілька слів скажемо про особливості творів Д.Наливайка, оскільки їх побудова зумовлює специфіку аналізу матеріалу. Майже усі написані українською мовою тексти, супроводжуються аналогічними текстами, написаними церковнословянською мовою. Фактично, ці церковнословянські частини є текстами, які перекладені українською мовою. Тому, для правильної семантизації лексеми в українській частині завжди беремо до уваги її відповідник у церковнословянській частині.
Лексема цнота вперше документується в українських памятках ділової мови з XV ст. Автори „Словника староукраїнської мови XIV–XV ст.” уважають, що лексема в українську мову потрапила з польської [СУМ XIV-XV : 527].
У діловій мові функціонує лише форма pluralia tantum – цноти. Семантична вартість цього слова вже в українських памятках XV ст. була велика. Тут ним виражалося абстрактне поняття доброчесність, чеснота, яке містило в собі комплекс позитивних рис: моральних та інтелектуальних, знатне походження і т.д. У памятках XVI–XVII ст. лексема розбудувала свою семантичну структуру. Розглянемо лише одне значення, що увійшло в цей період до семантичної структури вказаного слова, а саме зиск, вигода користь, а також його відтінок ’допомога, підмога, підтримка’, що засвідчений у мові творів Д.Наливайка.
У творах Д.Наливайка лексему цнота у значенні ’допомога, підмога, підтримка’ вжито один раз: „Пєрєставай с тыми, которыє нє всє що ко(л)вєкъ чинишъ хвалjтъ ... абовh(м) нє на ты(х) пристоитъ которыє хитрє похлhбоую(т), алє которыє при&зливє слоужа(т), пєрєставати завшє. бо кг(д)ы товарыскоє и цноты и шкоды скоут'комъ досвhдчимо, // щ(т) щвого жъ выстєрhгаймосj, а зъ щвымъ пєрєставаймо” [Тест. 1607163-164].
Відповідником до слова цнота в церковнослов’янському тексті є церковнослов’янізм плъза (пор. polьga; полаб. plga ’користь’, рос. діал. польга, укр. пільга ’полегшення, заспокоєння’ – твердий з пояснюється впливом старослов’янської мови [Історія 1983: 46; Фасмер 1971 : 321; Цыганенко 1970 : 356]) з аналогічною семантикою: „Похвалjй соущихъ с тобою, нє ижє всj творимаj тобою хвалjщихъ ... яко нє подобаєтъ ижє хитростїю ласкающимъ, но ижє съ прїjзнїю слоужащимъ внимати пр(с)но. дроужнhй жє плъзh пакости щпасно въ искоусh бывъ, // щвого оубо щ(т)бhгнємъ, щвого жє притjжимъ” [Тест. 1607162 зв.-163 зв. ].
Як свідчить історичний матеріал, значення ’допомога, підмога, підтримка’ в семантичній структурі лексеми цнота є характерним саме для творів Д.Наливайка. Таке твердження висуваємо на підставі того, що у польських пам’ятках XIV-XVI ст. як і в українських пам’ятках XVI - XVII ст. лексеми цнота чи її однокореневих з такою семантикою не зафіксовано. Оскільки не виявлено інших випадків функціонування цього слова зі значенням ’допомога, підмога, підтримка’ як у пам’ятках Д.Наливайка, так і у пам’ятках інших авторів, може виникати сумнів щодо правильності такої семантизації. Проте церковнослов’янський відповідник плъза є доказом того, що вживання лексема цнота вживається саме з вказаним значення. Спробуємо це обґрунтувати.
Як уже зазначалося, у церковнослов’янському тексті слову цнота відповідає слово плъза (ця фонетична форма засвідчена лише у творах Д.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Українська семема в значеннєвій структурі полонізму цнота в українській лексиці поч. XVII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок