Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат на тему: Титарівна» Тараса Шевченка й Марка Кропивницького

Титарівна» Тараса Шевченка й Марка Кропивницького / сторінка 3

Назва:
Титарівна» Тараса Шевченка й Марка Кропивницького
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,32 KB
Завантажень:
111
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Його Микита є позитивним персонажем, борцем за народну волю. Це справжній лицар, який разом зі своїми товаришами-однодумцями хоче приступом взяти замок польського магната, щоб помститись за смерть свого батька та багатьох інших людей, котрих цей шляхтич замучив у своїх казематах. Благородство головного персонажа п’єси проявляється й по відношенню до Насті (Титарівни). Молодий запорожець навіть гадки не має якось насолити дівчині за те, що вона колись привселюдно насміялась над його бідністю. Навпаки, Микита будь-що намагається урятувати кохану від громадського суду за вбивство немовляти. «Панове громадо! — звертається він до козаків. — Я зараз іду до гетьмана, я припаду до ніг ясновельможного, я обіллю їх кривавими слізьми і виридаю життя моїй любій! За цей дарунок я скорю під ноги ясновельможного тридев’ять царств!» А коли нещасна жінка, не витримавши нервової напруги, вмирає, Микита також кінчає життя самогубством. Герой Кропивницького не може пробачити собі навіть того, в чому не був винним. Парубок насправді з’явився занадто пізно, щоб запобігти лиху. Але сталося це лише тому, що він не знав про народження дитини. Почуття цього шляхетного лицаря до Титарівни настільки сильне, що у відчаї він викрикує: «Це я, я її вбив! Люде добрі! Цурайтесь мене, жахайтесь! Перед вами не людина стоїть, а диявол! А дияволові не меж людьми місце, а в пеклі!»
Щодо художнього портрету центрального жіночого персонажу, то у Кропивницького він також дещо відрізняється від Шевченкового. Головна відмінність героїні Кропивницького полягає в тому, що вона насправжки втопила свого сина. І хоча зробила це Настя не навмисне, а по необачності, вирок, винесений їй громадським судом, з точки зору тодішніх звичаїв, є виправданим, чого не можна сказати відносно Кобзаревої титарівни.
Доповнює свою п’єсу Кропивницький і деякими новими дійовими особами. У нього з’являються, зокрема, такі персонажі, як старий осавул Свирид Глоба, лірник Явдоким, бандурист Мусій, козаки Худолій і Деркач, борець-січовик Хома Рогач та деякі інші. І хоча образи щойно згаданих героїв, за виключенням Свирида Глоби, залишились незавершеними, в цілому вони мають велике позитивне значення для створення автором загального патріотичного пафосу драми. Саме ця обставина дала підстави Й. Куриленкові дійти висновку, що головним героєм п’єси Кропивницького є «волелюбний український народ, що хоче жити вільним життям».
Козаків Кропивницький зображує як мужніх, надійних захисників Вітчизни, які вміють і добре погуляти в шинку, і завжди готові виступити в похід проти ворога. Очолює їх старий осавул Свирид Глоба, котрий ще в молоді роки зробив свій вибір — проміняв тихе сімейне щастя зі своєю коханою Ганнусею на козачу славу. «Вернись, бо помру на цвіту!» — благала його Ганнуся, виряджаючи на Січ. «Не вернусь!» — відрізав Глоба і загукав на весь степ:
Ой тепер же мені та, милії браття,
Аж три доріженьки вкупі:
Одна на Дін, а друга в Крим по сіль,
А третя на те Запоріжжє!..
Після цього він уже ніколи не бачив коханої, бо, сумуючи за своїм милим, дівчина померла. А Свирид, як і багато інших запорожців, «женився на вольній волі, на козачій долі». На своєму віку Глобі довелося взяти участь у багатьох славетних битвах з ляхами, татарами, яничарами, але, й ставши літньою людиною, він не хоче залишатись удома, коли його товариші знову збираються до Великого Лугу, щоб помірятись силами з ворогами, котрі чорною хмарою нависли над Україною. Водночас старий осавул добре розуміє, що на цей раз уже, мабуть, доведеться-таки розпрощатися «з шаблею гострою та козачою чуприною».
На таку ж самопожертву заради Вітчизни готові й інші козаки. Досить добре загальний настрій товариства передається в пісні, котру співає лірник Явдоким:
Поуз шлях Ромодан
Збиралися на майдан.
Збиралися соколята,
З України вилітали.
Готуйтеся, яничари,
Розминайте кості,
Ідуть до вас з України
Непрохані гості6.
Дещо скупими, але разом з тим яскравими барвами змальовує Кропивницький і образ Марини — Микитиної матері — яка сумує за сином, що поїхав на Січ здобувати козачої слави.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Титарівна» Тараса Шевченка й Марка Кропивницького

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок