Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Проблема творчого становлення І. Котляревського у зв’язках із культурно-мистецькими тенденціями української провінції

Проблема творчого становлення І. Котляревського у зв’язках із культурно-мистецькими тенденціями української провінції

Назва:
Проблема творчого становлення І. Котляревського у зв’язках із культурно-мистецькими тенденціями української провінції
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,23 KB
Завантажень:
401
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Проблема творчого становлення І. Котляревського у зв’язках із культурно-мистецькими тенденціями української провінції


Досліджуючи формування нової української словесності, доречно зупинитися на висвітленні особистісно-творчого становлення І. Котляревського. До вивчення цього питання частково вже зверталися П. Волинський], Є. Кирилюк], М. Мороз] та ін. На сьогодні актуальною є потреба додаткових пошуків, спрямованих перш за все на осмислення творчого становлення І. Котляревського у зв’язках із культурно-мистецькими процесами української провінції – це дозволить відчутно збагатити уявлення не лише про українського автора, а ще й про загальну літературну динаміку “зламу століть”.
І.Котляревський, який народився в провінційній Полтаві, у своєму особистісному і творчому становленні пройшов загалом типовий для тогочасного українського інтелігента шлях. Походив він із небагатої сім’ї – батько майбутнього письменника обіймав посаду канцеляриста міського магістрату, а дід був священнослужителем, дияконом соборної Успенської церкви; однак усе-таки знайшлися якісь підстави для визнання за Котляревськими дворянства – їх було записано до родовідної книги Катеринославського намісництва, 331]. Побут родини навряд чи помітно відрізнявся від простонародного, а однією з мов домашнього спілкування, звичайно, була українська.
До 1783 р., коли колоніальна адміністрація скасувала козацький військовий устрій, Полтава лишалася центром полкового управління. Певно, ще з тих часів пам’ять І. Котляревського зберігала привабливі образи козацького ладу: не випадково спомин про “славнії полки козацькі”, 127] в його “Енеїді” вражає щирістю вислову.
В останній чверті XVIII ст. Полтава була невеликим старосвітським містом, яке налічувало близько тисячі будинків. Її культурна атмосфера зберігала типові для української патріархальної провінції риси. “Відзначалась… Полтава в ті часи непролазною грязюкою в сльоту, численними садами, патріархальним побутом своїх громадян, що не соромились говорити по-малоросійськи і разом з тим були досить освічені”, 92]. Тихе розмірене життя й маленькі принади повсякдення, з одного боку, й водночас глушина провінційного захолустя, з другого, формували своєрідний стереотип малої батьківщини – світу відкритості й доброти, що мусить, однак, поступитися загальному духові часу з його оптимістичною вірою в поступ та раціоналістичною безжальністю просвітницького централізму. “Нема сумніву, Полтава змінилася набагато до кращого, – писав С. Стеблін-Каменський. – Все це прекрасно, – що й казати! – а все-таки жаль старих добрих часів, коли Полтава була маленьке, скромне губернське місто…”, 92]. Імперський штиб життя виявився надзвичайно принадним для багатьох представників української дворянської молоді, що, прагнучи до реалізації амбітних кар’єрних планів, засвоювали централістичні моделі життя як раціонально виправдані та безальтернативні. “Загибель гетьманської держави сприймалася ними як щось неминуче, – зауважив Ю. Луцький. – <…> Якщо у сімнадцятому сторіччі дилема була: Україна чи Росія, то у вісімнадцятому вона звелася до іншого: провінціалізм чи імперія. Тож не дивно, що багато хто з них вибрав друге, і навіть ті, які не зробили цього, не відчували суперечності між своїми регіональними амбіціями та урядом”, 26].
Виховання І. Котляревського, очевидно, було традиційним для українського міського середовища. Окремо слід виділити впливи діда, тісно пов’язаного з церковним життям, та батька – людини з певною освітою і, можливо, з ширшими культурними інтересами. Логічно припустити, що в родині, хоча б і з практичних міркувань, цінували роль освітнього цензу, тож і перші уроки грамоти І. Котляревський міг одержати саме в домашньому колі. На думку біографів, початкову освіту він здобув у так званій дяківській школі. “Учився Котляревський спершу, мабуть, за тодішнім звичаєм, у дячка, бо часто оповідав про відомі субітки”, 99], – відзначав С.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Проблема творчого становлення І. Котляревського у зв’язках із культурно-мистецькими тенденціями української провінції

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок