Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Еволюція народних уявлень про долю і бога в українських та англійських пареміях 

Еволюція народних уявлень про долю і бога в українських та англійських пареміях 

Назва:
Еволюція народних уявлень про долю і бога в українських та англійських пареміях 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,31 KB
Завантажень:
453
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Еволюція народних уявлень про долю і бога в українських та англійських пареміях 


Доля у фольклорі, за влучним метафоричним висловлюванням С.Нікітіної,– істота всепроникна, її щупальці можна побачити скрізь. Семантичне поле долі майже безмежне і густо засіяне. Не поле, а поля в різних фольклорних жанрах є різними (Никитина С.Е. Концепт судьбы в русском народном сознании (на материале уснопоэтических текстов) // Понятие судьбы в контексте разных культур. – М., 1994. – С.130.). Фольклорне розуміння долі як вищої сили, влади над людьми у деяких своїх аспектах зберігає елементи віри наших предків у детермінованість світу – неминучість і свавілля долі в усіх її персоніфікованих виявах. Досить репрезентативний у цьому плані паремійний рівень української мови: Ще ніхто не втік від своєї долі; Перед своєю долею не втечеш; Лихая доля і під землею надибає; Від лихої долі не сховаєшся; Нещастя і на гладкій дорозі спіткає; Напасть і на гладкій дорозі здибає; Від напасти не пропасти, а від біди не втекти; Здибле чоловіка біда на гладкій дорозі; Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає; Біда найде, хоч і сонце зайде; Біда – не вода: ні переплисти, ні перебрести; Від біди не остережешся і не спасешся; Ніхто не знає, де го біда спіткає; Як не жий, а лиха не минеш; Долі і найбистрішим конем не об'їдеш; Свого щастя і колесом не об'їдеш; Лиха конем не об'їхати; Лиха і гетьманським конем не об'їдеш; Що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду; Судженого і конем не об'їдеш.
Неминучою є і смерть як один із проявів влади долі: Як не ховайся, а смерть тебе знайде; Смерть нікого не мине; Як не вікувати, а смерті не минати; Не шукай смерті: сама знайде; Від смерті не втечеш; Від смерті ані відкупитися, ані відмолитися; Від смерті і в склепу не замуруєшся тощо.
Таким чином, у дохристиянське розуміння концепту долі як надприродної сили вкладено реальну залежність наших пращурів від зовнішніх обставин. Показово, що еквіваленти більшості цитованих паремій побутують також у російській і білоруській мовах, що свідчить про їх давність, а також конвергентність базової слов'янської світоглядної парадигми. Загалом у міфології різних народів доля є символом Найвищої та незбагненної Сили, котра впливає на людину протягом усього її життя. Навіть боги не в змозі змінити визначеного людині жереба.
До VІ-VІІ ст. – часу поширення християнства в Британії – англосакси теж були язичниками. Віра у всевладність богині долі (the Destiny) і неминучість впливу міфічних доленосних істот (the Fates) відображена в англійських прислів’ях: No flying from fate; A man's destiny is always dark; Fate leads the willing, but drives the stubborn; What must be, must be; He that is born to be hanged, shall never be drowned; Do what you ought, and come what can; Every bullet has its billet; Marriage is destiny; Hanging and wiving go by destiny; Every Jack has (must have) his Jill. Ім'я римської богині щастя-долі Фортуни лягло в основу англійської лексеми fortune: Flee never so fast you cannot flee your fortune; No fence against ill fortune; Fortune can take from us nothing but what she gave us.
Смерть в англійській етнічній свідомості – така ж неминучість, як і в українській, але неминучість об’єктивна. В англійських прислів’ях смерть дуже рідко персоніфікована і не має безпосереднього зв’язку з долею. Невідворотність долі уособлює грецький міфічний перевізник померлих у царство Аїда – Харон: Charon waits for all. The die is cast, – стверджують англійці слідом за давніми римлянами, не вказуючи, хто саме кидає жереб смерті.
Християнство приносить нове розуміння Бога і людської долі, яке, однак, не витісняє дохристиянських уявлень, а базується на них. О.Потебня, досліджуючи поняття "доля" у слов'янських мовах, доходить висновку, що Бог може власне означати частина, доля, щастя, а потім – божество. У давньоруській мові першим значенням слова судьба було "суд", а вже потім воно позначало ту темну сліпу силу, яка керує людським життям.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Еволюція народних уявлень про долю і бога в українських та англійських пареміях 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок