Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Місце фоносемантики в курсі практичної фонетики української мови

Місце фоносемантики в курсі практичної фонетики української мови

Назва:
Місце фоносемантики в курсі практичної фонетики української мови
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,47 KB
Завантажень:
386
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Місце фоносемантики в курсі практичної фонетики української мови


Першу з відомих в історії мовознавства спроб знайти зв’язок між звуками і значенням можна побачити в давньоіндійських Ведах, для яких характерне глибоке переконання щодо існування первісного зв’язку між самою річчю та її назвою [Воронин 1982: 9]. У Давній Греції протягом століть тривали дискусії з приводу того, чи слова називають речі цілком довільно й зв’язку між звуком і значенням немає, чи слова називають речі “за природою” останніх і зв’язок між звуком і значенням є (діалог Платона “Кратіл”). Особливій ролі звуків приділено значну увагу у працях В.Гумбольдта [Гумбольдт 1984: 90], Ж.Вандрієса [Вандриес 1990: 146-153], В.Вундта [Вундт 1990: 58-66], Р.Якобсона [Якобсон 1985] та інших. Чи не з перших етапів появи мовознавчих досліджень відомі два погляди на проблему зв’язку звука мовлення й слова з одного боку, й значення – з іншого. На думку більшості вчених, звук сам по собі значення не передає, набір фонем у різних мовах далеко не завжди збігається, звуковий склад різних мов є відмінним, а отже, й звукова оболонка слова є умовною (конвенціональною). На думку прихильників теорії звукосимволізму (С.В.Воронін, І.І.Валуйцева, В.В.Іванов, А.П.Журавльов, Н.А.Кожевникова, М.В.Панов та ін.) звуки мають не лише план вираження, а й план змісту. Певний інтерес у дослідженні фоносемантичного значення слова й тексту викликав експериментальний психометричний метод вивчення символічного значення звуків мовлення, розроблений А.П.Журавльовим [Журавлев 1974]. Згодом розгляд окремих проблем психолінгвістики, зокрема і вивчення фонетичного значення, поширився на культурологію, етнографію, філософію, де навіть трапляються випадки міфологізації фонологічного рівня мови [Гачов 1995: 182-206]. Ймовірно, що вся лінгводидактики (як комплекс теорії і практики навчання рідної або другої мов, як мовленнєве виховання) не повинна оминати цікаві експериментальні дані й висновки суміжних дисциплін.
Сьогодні навряд чи в когось виникнуть сумніви або заперечення з приводу того, що сучасна лінгвістична підготовка філолога може оминути питання теорії мовленнєвої діяльності, теорії комунікації, лінгвістичної прагматики й семантики як провідних напрямів загальнонаукової парадигми ХХI століття. Відтак, пропонована стаття має на меті довести, що фонетичні явища в мовленнєвій діяльності є досить ефективним і дієвим засобом передавання інформації, засобом упливу на процес сприйняття мовленнєвого повідомлення.
Мета передбачала розв’язання таких завдань: у межах викладання курсу “Сучасна українська літературна мова (Фонетика. Фонологія)” приділити увагу передусім фонетично-стилістичним засобам увиразнення мовлення студентів-першокурсників, ознайомити із виражальними можливостями інтонації; обґрунтувати доцільність уведення в навчальний процес спецсемінарів за комплексною тематикою “Фоностилістика. Фоносемантика”; розробити методику планування й проведення семінарів.
Отже, увиразнювально-дослідницький етап навчання (так його умовно було названо) реалізовувався у вигляді прикінцевих спецсемінарів, які охоплювали 14 годин. Вибір саме такої форми занять зумовлений кількома чинниками.
Спеціальний семінар як особлива форма навчальної роботи охоплював такі етапи. На перших заняттях (2 години) студенти знайомилися з метою, завданнями спецсемінару, формами і методами його проведення, з комплексною тематикою доповідей, рекомендаціями щодо упорядкування бібліографії й технічного оформлення тексту доповіді. На цих заняттях керівник спецсемінару пояснив, як упорядковувати картотеку, збирати ілюстративний матеріал з тих чи інших джерел, як його класифікувати і систематизувати, як складати розгорнутий план доповіді і як працювати над письмовою рецензією на доповідь однокурсника.
Наступні організаційні заняття (2 години) відведено на підготовку над доповіддю-рефератом і доповіддю-рецензією, а також на планування роботи академгрупи на спецсемінарі (розподіл тем між учасниками семінару, призначення доповідачів і рецензентів (опонентів), складання графіка читання доповідей і проведення консультацій).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Місце фоносемантики в курсі практичної фонетики української мови

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок