Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Особливості вживання та перекладу дієприкметників і дієприкметникових зворотів у науковому тексті

Особливості вживання та перекладу дієприкметників і дієприкметникових зворотів у науковому тексті

Назва:
Особливості вживання та перекладу дієприкметників і дієприкметникових зворотів у науковому тексті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,22 KB
Завантажень:
516
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат
Особливості вживання та перекладу дієприкметників і дієприкметникових зворотів у науковому тексті


ДІЄПРИКМЕТНИК
Дієприкметник - це неособова дієслівна форма, яка поєднує в собі ознаки дієслова і прикметника. Він виражає оз-наку предмета за виконуваною ним дією або тією дією, яка на нього спрямована:
«Прибулих друзів він притис до себе (М. Бажан): «Весь степ червонів проти сонця, ніби вкритий червоним туманом» (І. Нечуй-Левицький).
Як і дієслова, дієприкметники мають категорію часу, виду і стану. Дієприкметник зберігає вид того дієслова, від якого він утворений (виконувати - виконуючий, написати - написаний), і керування, властиве цьому дієслову (написати пером - написаний пером, пошити із шкіри - пошитий із шкіри).
Як і прикметник, дієприкметник має категорію роду й відмінка і узгоджується з іменником, який пояснює, в роді, числі, відмінку.
За ознакою стану дієприкметники поділяються на активні і пасивні. Кожна із цих груп має теперішній і минулий час (майбутнього часу дієприкметники не мають).
АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ
Активні дієприкметники вказують на ознаку дійового предмета: люблячий батько, зів'яле листя, осиротілі ді-ти. В теперішньому часі вони виражають таку ознаку дійового предмета, яка розвивається одночасно з дією дієслова-присудка:
«У темніючому небі яскраво сяяла вечірня зірка» (А.Шиян).
Утворюються рідковживані в сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу від основи теперішнього часу перехідних і неперехідних дієслів недоконаного виду до-даванням суфікса -уч- (-юч-) для дієслів першої дієвідміни і -ач- (-яч-) для дієслів другої дієвідміни і родових прикметникових закінчень:
правлять — правлячий, відпочивають - відпочиваючий, догоряють — догоряючий, лежать - лежачий, ревуть — ревучий.
Від дієслів, які не мають форм теперішнього часу, активні дієприкметники теперішнього часу не творяться.
Активні дієприкметники минулого часу виражають таку оз-наку дійового предмета, розвиток якої закінчився раніше дії дієслова-присудка:
«Перегоріле вугілля тліло, та вже не давало того
світу» (Панас Мирний); «Це був величезний старий орел, злинялий од сонця й негоди» (О. Довженко).
Утворюються активні дієприк-метники минулого часу від основи неозначеної форми префік-сальних неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою су-фікса -л- і родових прикметникових закінчень: одерев'яніти — одерев'янілий, збідніти - збіднілий, дозріти — дозрілий.
Активні дієприкметники з суфіксом -ш- (-вш-) в українській літературній мові тепер не вживаються. Як правило, ці дієприк-метники замінюються описовою формою:
той, що переміг; той, що допоміг.
ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ
Пасивні дієприкметники виражають ознаку пред-мета, на який спрямована дія, закладена в самому дієприкмет-нику:
«На лісовій галявині стояла крита очеретом хата. Біля ха-тини прихилився зроблений із хворосту і обмазаний глиною сарайчик» (О. Довженко).
Творяться пасивні дієприкметники тільки від перехідних дієслів.
Пасивні дієприкметники в сучасній українській мові мають форму тільки минулого часу. Творяться вони від основи неозна-ченої форми:
За допомогою суфікса -н-, якщо основа закінчується на
-а(-я): писати - писаний, віяти — віяний, різати — різаний.
Якщо інфінітивна основа має тематичний суфікс -ува-(-юва-)
або -ва-, то цей суфікс зберігається і в утвореному дієприкметнику, який у наголошеній позиції початкове у змінює на о:
бетонувати — бетонований, адресувати — адресований, але:
переписувати — переписуваний, розмальовувати — розмальовуваний.
За допомогою суфікса -ен-(-єн-) від основи неозначеної
форми на -и- (-і-), де суфікс -ен- (-єн-) виступає на місці суфікса
основи -и- (-і-), та на приголосний: варити — варений, загоїти - загоєний, веліти - велений, принести - принесений,
привезти - привезений. При творенні дієприкметників цього
типу відбуваються морфонологічні чергування:
д/дж: попередити - попереджений;
зд/ждж: заїздити — заїжджений;
г, з/ж: зберегти - збережений, виразити - виражений;
с/ш: заносити - заношений;
к, т/ч: спекти - спечений, закрутити - закручений;
ст/щ: вимастити - вимащений;
б, п, в, м, ф/бл, пл, вл, мл, фл: послабити - послаблений, покропити - покроплений, забарвити - забарвлений, оформити - оформлений, розграфити - розграфлений.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Особливості вживання та перекладу дієприкметників і дієприкметникових зворотів у науковому тексті

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок