Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> До історії форманта -ани (-яни)

До історії форманта -ани (-яни)

Назва:
До історії форманта -ани (-яни)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,93 KB
Завантажень:
346
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
До історії форманта -ани (-яни)


Географічні назви на -ани (-яни) – один з найархаїчніших загальнослов’янських типів ойконімів, мотивованих назвами груп людей. Проблемі вивчення слов’янської ойконімної структурно-словотвірної моделі на -ани (-яни) присвячено багато розвідок, однак в українському мовознавстві комплексно досліджені вони не були [Бучко 1997; Podlawska 1972; Taszycki 1958; Spal 1958]. Одним з першочергових завдань є словотвірний аналіз географічних назв, в якому окреме місце належить вивченню післякореневої афіксальної частини топоназви. У процесі такого аналізу виявляється зв’язок між значенням суфікса як словотворчого компонента назви і значенням граматичної категорії числа назви, розкривається взаємозумовленість цих факторів і семантики основи ойконіма. З цього погляду спільнослов’янська словотвірна модель на -ани (-яни) викликає особливий інтерес з боку історичної лексикології.
Поява назв на -ани (-яни) припадає на давній період розвитку суспільства. Перші деривати такої структурно-словотвірної моделі виникли у період первіснообщинного ладу, коли назва на -ани (-яни) ще не була топоназвою, а означала колектив людей, які заселяли певну територію, і тільки з часом вона стала назвою цієї території. За В.Ташицьким, назви на -ани (-яни) – локально-етнічні, первісно вони означали меншу чи більшу групу людей і були мотивовані характером новозаселеної місцевості або тої, з якої походили: *-janino/*-мnino: пол. Brzeїany, Dкbiany, Nagуrzany, Zalesiany, Przemyњlany, Raciborzany; чес. Bukovany, Hoшany, Olњany, Poшниany, Bнtovany, Olomouиany; ceрб. Breћani, Doljani, Banjani, Podgorani, Zabrdjani, Boљnjane [Taszycki 1958: 262].
С.Роспонд виділяє у структурно-граматичній класифікації слов’янських географічних назв географічні назви з формантом -ани, що походить від *-janinъ (*-мninъ) і побутує в загальнослов’янських онімних типах,: пол. Brzeїany, Dкbiany; чес. Bukovany, Olomouиany; ceрб. Breћani, Doljani, бойк. Horbjany, Horиany [Rospond 1957 : 43].
Л.Л.Гумецька говорить, що в онімах цього типу виступає суфікс -ян-инъ (<*-jan-ino-), який у топоназвах утворював тільки іменники у множині на -яни і первісно означав жителів місцевості, названої в основі слова: из вижнянъ, мимо Галичаны, с кобылянъ, тисмянчаны [Гумецька 1958: 53].
Інтерпретація будови форманта *-janinъ (*-мninъ) часто відрізняється.
І.І.Ковалик вважає, що суфікс -анин(-янин) виник на ґрунті первинного суфікса -ин, що в ранній староукраїнській мові мав насамперед сингулятивну функцію, але також утворював деякі назви осіб за національністю [Ковалик 1958: 44-45]. Більшої продуктивності набув згодом цей суфікс, поширений формантом -ан
(-ян) [Гумецька 1958: 80]. Ж.Ж.Варбот у системі давньоруського іменного словотвору виділяє простий суфікс *-аn-, до якого в однині приєднується суфікс -inъ: бежанин рос. „беглец”, мн. бежане; кличанин рос. „пугающий на охоте зверей криком”, мн. кличане [Варбот 1969: 90].
Переконливими з цього приводу є погляди А.Мейє. Індоєвропейський суфікс -inъ служив для утворення похідних, що означали осіб. Так, ми маємо ГОСПОДИНЪ „господар дому” від ГОСПОДЬ – „господин”. Ці слова, на думку А.Мейє, служать одниною до імен, що збереглися у множині без суфікса: ПОГАНИНЪ „язичник” – однина від ПОГАНИ „язичники”; ГРАЖДАНИНЪ однина від ГРАЖДАНЄ [Мейе 1951: 294]. Так, від спільнослов’янського *gordъ „город” було утворено похідне *gordjan- (одн. *gordjaninъ) „горожанин”: ст.сл. ГРАЖДАНИНЪ, болг. грамжданин, серб. грађанин (grарanin), poc. горожамнин”. „Імена на -ан-, наприклад, ст.сл. graћdan – „горожанин, гражданин” мають в однині суфікс одиничності -ino-, звідки одн. ГРАЖДАНИНЪ при множині ГРАЖДАНЄ [Мейе 1951: 78, 338].
У „Нарисі праслов’янського словотвору” Ф.Славського підкреслено, що суфіксація виступає головним способом творення іменників праслов’янської мови. Серед праслов’янських суфіксів з формантом -n- виділено суфікси -мn-inъ, -jan-inъ.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: До історії форманта -ани (-яни)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок