Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Концепти дума, думка в українському мовленні крізь призму аксіологічної прагмалінгвістики

Концепти дума, думка в українському мовленні крізь призму аксіологічної прагмалінгвістики

Назва:
Концепти дума, думка в українському мовленні крізь призму аксіологічної прагмалінгвістики
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,92 KB
Завантажень:
226
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Концепти дума, думка в українському мовленні крізь призму аксіологічної прагмалінгвістики


У сучасному мовознавстві активно розробляють проблеми, пов’язані з вивченням такого напрямку, як когнітивна лінгвістика. Найважливішим об’єктом когнітивної лінгвістики вчені справедливо вважають концепт, який у науці про мову не має на сьогодні однозначного тлумачення. В українському мовознавстві ці проблеми також ще чекають свого вирішення, тому актуальним вважаємо опис українських культурних концептів. Концепт – це згусток певної культурно-національної інформації, що зафіксований у мові [Космеда 2000: 130-166]. Ключові концепти культури докладно вивчають такі відомі сучасні дослідники, як О.С.Кубрякова, Ю.С.Степанов, Ю.М.Лотман, Й.А.Стернін, В.М.Телія, А.Вежбицька та ін. Білоруська дослідниця В.А.Маслова підготувала навчальний посібник з когнітивної лінгвістики для студентів вищих навчальних закладів, де пропонує своє „робоче” визначення концепту: „ ... це семантичне утворення, відзначене лінгвокультурною специфікою, таке, що тим чи іншим чином характеризує носіїв певної етнокультури. Концепт, відображаючи етнічне світобачення, маркує етнічну мовну картину світу і є цеглинкою для побудови „оселі буття” (за М.Хайдеггером). Але в той самий час – це певний квант знання, що відображає зміст усієї людської діяльності. Концепт не безпосередньо виникає із значення слова, а є наслідком зіткнення словникового значення слова з особистим і народним досвідом людини (за Д.С.Лихачовим). Він оточений емоційним, експресивним, оцінним ореолом” [Маслова 2004: 36].
Мова – це, як відомо, засіб трансформації думки, яку вона своєрідно виражає. Поняття думки є важливим для людської онтології, воно специфічно співвідноситься в українському мовленні з поняттям дума. Отже, мета цієї статті – подати опис концептів дума, думка, які тісно пов’язані з українською ментальністю, відображаючи її своєрідність.
В академічному „Словнику української мови” лексему „дума” витлумачено: „Те саме, що думка...” [СУМ ІІ: 434], проте відомий український митець А.Содомора справедливо наголошує, що „думка тим передусім і відрізняється від думи, що їй не властива епічна тривалість, послідовність; вона „коротша” (ми вже й не помічаємо здрібнілої форми: дума – думка), якась наче куца, та головне – не передбачувана: здебільшого й ми не знаємо, чому в цю мить „скочили думкою” в той, а не в інший бік. Це – таїна підсвідомості...”[Содомора 1999: 24]. Отже, концепти дума і думка мають значну відмінність, що повинно відображатися і в тлумачних словниках, зокрема, ця відмінність добре відчутна, коли їх розглядати під кутом зору аксіологічної прагмалінгвістики [Космеда 2000].
Досліджуючи концепт дума, що відтворений у книзі А.Содомори, можна погодитися з ним, що дума співвідноситься з концептом мовчання, а мовчання віддавна має більшу цінність, аніж слово, порівн. давню мудрість: слово – срібло, мовчання – золото; у А.Содомори: „А мовчанка – то дума” [Содомора 1999: 21]. Крім того, дума співвідноситься з концептом простір, що має у слов’янській ментальності високу оцінку (порівн..: є простір для дум, думи можна розвіяти, у їх полоні можна перебувати). Дума – це пісня, що також вимагає простору. Пісня – один з найяскравіших культурних концептів української мови (порівн. з української народної думи: Сидить Кобзар при дорозі / І думу співає, / З сліпих очей світлі сльози / Рукавом втирає). Як відомо, „дума” – жанр, притаманний лише українській культурі, а значить, це також один з основних специфічно українських культурних концептів.
Концепт дума містить і певний заряд емоційного негативного відтінку, на нього нашаровується смисл „сумний”, що особливо яскраво виражається у шевченкових словах, які, практично, стали крилатими, порівн.: Гетьте, думи, ви хмари осінні! У цьому виразі вигук геть уживається як наказ відійти від кого-небудь, покинути, залишити кого-небудь [СУМ ІІ: 57].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Концепти дума, думка в українському мовленні крізь призму аксіологічної прагмалінгвістики

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок