Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Лексико-семантична структура українського політичного дискурсу 70-Х років ХХ ст.

Лексико-семантична структура українського політичного дискурсу 70-Х років ХХ ст.

Назва:
Лексико-семантична структура українського політичного дискурсу 70-Х років ХХ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,49 KB
Завантажень:
363
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Лексико-семантична структура українського політичного дискурсу 70-Х років ХХ ст.


Увесь радянський політичний дискурс (РПД) може бути представлений єдиним “гіпертекстом” багаторівневої структури, “виникнення якого зумовлено наявністю різних видів взаємозв’язків між текстами” [Волков 2002]. Основними панівними текстами у цій структурі є тексти партійних документів, в яких найпослідовніше й найвиразніше представлено “систему нормативів, принципів, які лежали в основі організації і мови, і мовлення – всього мовного життя радянського суспільства” [Романенко 2002:119]. Тексти ці були функціонально значущими, відігравали роль мовного стандарту, формували смислову парадигму, в межах якої розгортався зміст будь-якого тексту суспільної комунікації в СРСР. Тому джерельною базою для аналізу лексико-семантичної структури українського політичного дискурсу радянського періоду (далі – УПДРП) ми обрали тексти партійних документів – матеріали партійних з’їздів та пленумів, а також доповіді, промови, виступи, статті, привітання партійних секретарів ЦК КПРС і ЦК КПУ за період з 1970-1980 р.р. [КПРС в резолюціях...1983].
Радянський політичний дискурс, представлений в текстах партійних документів, організований системно. Маємо на увазі чітку організацію його лексичного складу, що містить “основні блоки ідеологем і міфологем, пов’язаних між собою жорсткими структурними відношеннями” [Купина 1999:3]. Системність РПД забезпечує передусім вивірений фундаментальний лексикон, ядро якого становлять ідеолексеми – лексичні одиниці, “ які задають тематичну цілісність і виформовують парадигмальний клас лексичних елементів” [Бацевич 2003]: комунізм, комуніст, ленінізм, марксизм-ленінізм, партія, соціалізм, соціаліст тощо, а також їхні деривати: комуністичний, соціалістичний, ленінський тощо. Крім того, у лексичній структурі тоталітарної мови можна виділити такі тематичні групи:
1) загальнополітична лексика: “боротьба”, “влада”, “громадськість”, “держава”, “з’їзд”, “ідеологія”, “організація”, “партія”, “політика”, “прогрес”, “ради”, “республіка”;
2) загальноекономічна і виробнича лексика: “виробництво”, “галузь”, “господарство”, “економіка”, “ефективність”, “змагання”, “колгосп”, “колгоспник”, “план”, “праця”, “п’ятирічка”, “робітник”, “селянин”;
3) лексика загальноописового характеру: “активність”, “будівництво”, “діловитість”, “діяльність”, “досягнення”, “дружба”, “документ”, “енергія”, “ентузіазм”, “звершення”, “здійснення”, “зростання”, “ідея”, “життя”, “зброя”, “знаряддя”, “кадри”, “клас”, “колектив”, “лад”, “люди”, “мета”, “мир”, “могутність”, “народ”, “непримиренність”, “непорушність”, “обов’язок”, “перевага”, “переконання”, “подія”, “поліпшення”, “правда”, “світ”, “свідомість”, “сила”, “сім’я”, “союз”, “справа”, “успіх”, “утвердження”, “участь”;
4) оцінно-атрибутивна лексика: “гідний”, “глибокий”, “добрий”, “докорінний”, “зразковий”, “наполегливий”, “невпинний”, “невтомний”, “неухильний”, “рішучий”, “ретельний”, “свідомий”.
Остання тематична група лексики є домінантною і становить найчисленніший клас слів у системі УПДРП. Розглянемо детальніше дану групу лексики, проаналізувавши її в парадигматично-синтагматичному аспекті.
Оцінно-атрибутивна лексика утворює систему (ядром якої є ідеолексеми) атрибутивних значень УПДРП і є основою ідеологічно і соціально значущого контексту, вибудуваного в чітких опозиціях: ідеологічно правильний/ідеологічно неправильний, хороший/поганий, свій/чужий тощо відповідно до потреб політичного дискурсу.
Ідеологічно оцінна характеристика закріплюється за будь-яким поняттям у системі УПДРП і, постійно повторюючись, фіксується в мовній свідомості як “ідеологічне смислове прирощення” [Русский язык 2000]. Без цього “ідеологічного маркування” жодне явище у системі РПД не існує. Така “спеціалізація” лексико-семантичних зв’язків приводить до своєрідної “спеціалізації” слова вживатися в чітко вираженому ідеологічному контексті [Кочерган 1980], наслідком чого є семантичний зсув у структурі слова – актуалізація ідеологічного компоненту значення: комуністична мораль, робітнича совість тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Лексико-семантична структура українського політичного дискурсу 70-Х років ХХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок