Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Мемуари: масова чи елітарна література?

Мемуари: масова чи елітарна література?

Назва:
Мемуари: масова чи елітарна література?
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,94 KB
Завантажень:
326
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Мемуари: масова чи елітарна література?


Громадсько-політичні процеси, які розпочалися в другій половині 80-х років, кардинально зачепили всі сфери розвитку Української держави. Разом з проголошенням її незалежності, демократизацією суспільного життя, багатопартійністю, гласністю увірвалися в наше буття маловідомі чи забуті факти національної історії, постаті людей, які не згадувалися кілька десятиліть; книги, що зберігалися на запилених полицях спецфондів. Новими барвами засяяли й відомі імена політичних та громадських діячів минулого. Суперечливо та тяжко й сьогодні на шістнадцятому році незалежності посувається вперед поступальний процес відродження національної самосвідомості українського народу, заповнення “білих плям” і прогалин у його духовності.
Важливе місце в цій справі посідає мемуаристика. Спогади відомих політичних діячів, військових, дипломатів, господарських керівників, представників науки і культури користуються заслуженою популярністю в середовищі читачів різного віку, освіти та професії: заслужених ветеранів і молоді, технічної та творчої інтелігенції, робітників і селян, лікарів і вчителів...
Особливою повагою користуються мемуарні книги українських письменників. На рубежі ХХ – ХХІ століть їх з’явилося друком чимало, і на Батьківщині, і в діаспорі. Це – мемуарні твори зовсім не схожих один на одного українських літераторів: прозаїків, поетів, драматургів, критиків. Відображені в них факти біографії, зв`язок життєвих та творчих шляхів автора з долею народу, вплив суспільства та історичної доби на формування неповторної особистості письменника – все це може стати безцінним матеріалом, що сприятиме утвердженню української державності.
Що ж таке мемуари? На жаль, досі в науковій літературі немає єдиного підходу до їх визначення. Часто мемуари називають жанром, інколи ставлять в один ряд з щоденниками, спогадами тощо, зовсім не враховуючи, що мемуари – це метажанрове утворення, що складається з великої розгалуженої системи жанрів, починаючи від роману і повісті й кінчаючи щоденниками, листами, і навіть некрологами. До того ж, мемуарні твори, нерідко взаємодіючи з іншими жанрами художньої прози (перш за все романом), прокладають їм дорогу в майбутнє. Тобто, змінюючись у ході історичного розвитку самі, мемуари мають суттєвий вплив і на інші жанри. Термін спогади є синонімом до терміна мемуари (фр. memoires – спогади).
Мемуари можна розмежувати на художні й нехудожні, або, що більш точно, на письменницькі й неписьменницькі, між якими немає і не може бути нездоланної китайської стіни. До нехудожніх мемуарів слід віднести спогади непрофесійних авторів: військових, політичних діячів, дипломатів, фахівців народного господарства. Як зразок, у цьому зв’язку можна назвати спогади колишнього партійного керівника України П.Шелеста чи мемуари довголітнього політв’язня Л.Лук’яненка. Звичайно, мемуари мають право писати всі бажаючі, було б про що повідати читачам. Буває й нерідко, що і неписьменницькі мемуари мають елементи художності. Все залежить від таланту і естетичних можливостей мемуариста. До того ж, слід нагадати, що сучасна мемуаристика є невід’ємною частиною документальної літератури. “Свідчення мемуаристів розходяться, – відзначала літературознавець Л.Гінзбург, – це не заважає нам вважати мемуари документальним родом літератури. Фактична точність не є обов’язковою ознакою документальних жанрів, як суцільний вимисел не є структурною ознакою роману” [1, 10-11]. Цілком праві ті дослідники, які зв’язують жанрову природу мемуарної літератури з документалістикою. “Спогади – область, де документалізм на однакових підставах залишається в сфері художньої творчості і покидає її” [4, 373], – наголошували І. Янська і В.Кардін.
Предметом мемуарної, як і в цілому художньої літератури, є навколишня дійсність у її безперервному розвитку. Однак мемуарна проза має свою специфіку, і вона полягає в тому, що в поле бачення мемуариста може потрапити лише та частина навколишньої дійсності, котра знаходиться в минулому й обмежена роками життя автора спогадів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Мемуари: масова чи елітарна література?

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок