Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Українська фразеологія в аспекті національної ментальності

Українська фразеологія в аспекті національної ментальності

Назва:
Українська фразеологія в аспекті національної ментальності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,23 KB
Завантажень:
135
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Українська фразеологія в аспекті національної ментальності


Із середини 70-х – початку 80-х рр. ХХ ст. у фразеології – дещо пізніше, ніж в інших галузях лінгвістики – стала відчутною криза структурно-семантичної парадигми: системно-класифікаційний підхід себе вичерпав. Оцінки попереднього студіювання фразеології стимулювали пошук нових шляхів осмислення ідіоматики з точки зору реалізації в ній людського фактора. Цей період ознаменувався цілком очевидним переходом до антропоцентричної парадигми у вивченні мови, що посилило інтерес до осмислення проблеми з нових позицій. Стає насущним розглядати фразеологію у колі етнолінгвістики, лінгвокраїнознавства та культурології. Звучать заклики звертатися до творця, носія, користувача мови – до людини, до конкретної мовної особистості, вивчаючи національну мову разом з історико-, етно-, соціо- і психолінгвістичними особливостями її носіїв [Караулов 1987 : 7]. Фразеологічний корпус мови – особливо благодатний матеріал для дослідження цієї взаємодії, оскільки в ньому концептуалізовані не тільки знання про суто людську наївну картину світу, але й ніби запрограмована участь цих мовних сутностей разом з їх вживанням у міжпоколінній трансляції еталонів й стереотипів національної культури [Телия 1996 : 9].
Нові тенденції в дослідженні фразеології у посткласичному періоді її існування зберігаються у працях, які аналізують синхронно-зіставний план Райхштейн 1980; Солодуб 1985; Манакин В. Н. 1994; Дубичинский 1993. Другий аспект, який чітко прослідковується в україністиці, – це потрактування фразеологізмів з позицій етнокультури, лінгвокраїнознавства Голубовська 2002; Бабич 2002; Кузь 2002; Остапович 1996; Кононенко 1996; Жайворонок 1996.
Серйозні, науково обґрунтовані праці з сучасної української фразеології презентує А. Івченко, який, між іншим, називає важливим здобутком в історико-етимологічному вивченні слов’янської фразеології книгу білоруського дослідника В. Коваля “Східнослов’янська етнофразеологія: деривація, семантика, походження (Гомель, 1998) і вважає, що ця книга “приречена” на уважне прочитання й студіювання. В. Коваль поставив за мету обґрунтувати потребу створення нового наукового напряму – етнофразеології, яка вивчає фразеологічні одиниці в їх зв’язку зі сферою народної духовної культури: звичаями, обрядами, віруваннями, традиційними (переважно народно-міфологічними) уявленнями про предмети та явища довколишнього світу, що має постати. Таким чином, фразеологія залишається в полі зору мовознавців, і за останні роки ця галузь досягла нового рівня розвитку.
Фразеологія виникає в національних мовах на основі образного уявлення про дійсність і відображає побутово-емпіричний, історичний або духовний досвід мовного колективу. Цей досвід безумовно пов’язаний з культурними традиціями народу, бо суб’єкт номінації та мовленнєвої діяльності – це завжди суб’єкт національної культури, національного менталітету. Фразеологічний склад мови відображає особливості національного світобачення та самобутності народу-носія. Подібне розуміння специфіки фразеології дозволило В. Телії образно назвати її “дзеркалом, в якому лінгвокультурна спільність ідентифікує свою національну свідомість” [Телия 1996: 9]. Ідіоми – це “мова культури”, яка “нав’язує” його носіям культурно-національне світосприйняття. Таку ж думку чітко висловив Б.О. Ларін: “Фразеологізми у власному смислі терміна завжди опосередковано відбивають погляди народу, суспільний устрій, ідеологію своєї епохи” [Ларин 1977: 156].
Національно-культурні елементи семантики можуть виявлятися на трьох рівнях змісту фразеологічних одиниць:
1) у сукупному ідіоматичному значенні словесного комплексу (через переосмислення, метафоризацію, семантичний зсув): нім. Sie haben das Tuch zerreiвen – букв. “вони розірвали хустку”; укр. вони розбили глечик, що означає “розірвати, порушити дружні стосунки, посваритися” [ФСУМ ІІ: 744];
2) у значенні окремих лексичних компонентів фраземи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Українська фразеологія в аспекті національної ментальності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок