Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> До сторіччя М.Вербицького

До сторіччя М.Вербицького

Назва:
До сторіччя М.Вербицького
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,03 KB
Завантажень:
179
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
на тему:
“До сторіччя М.Вербицького”


МИХАЙЛО ВЕРБИЦЬКИЙ
(4.03.1815-7.12.1870)
Михайло Вербицький належить до тієї плеяди українських композиторів, які заклали підвалини нової композиторської школи, що увійшла в історію нашої музики під назвою “перемишльської”. Іван Франко цілком слушно назвав Михайла Вербицького “найзначнішим талантом” серед галицьких композиторів і не без підстав. Його літургійна творчість, театральна музика, світські хори та солоспіви, інструментальна музика стали важливою часткою церковних богослужень, театральних вистав, концертного життя, домашнього музикування. А те, що його патріотична пісня “Ще не вмерла Україна” досить швидко переросла у Національний гимн, який сьогодні став гимном нашої Незалежної держави, обезсмертило ім’я галицького композитора.
Його життя і творчість були сповнені контрастів: непросте життя сільського священика, ускладнене матеріяльними нестатками і відокремлене у глухій провінції від світу великого мистецтва, дивовижно поєднувалися з потужною результативністю творчої діяльності.
Станіслав Людкевич влучно назвав Михайла Вербицького “піонером галицької музики”, адже саме Вербицький почав новий етап у її розвитку, пов’язаний як з старовинними традиціями церковного співу нашого народу, так і народнопісенною творчістю.
Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, де його батько Михайло був священиком. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько і ним та його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української Греко-Католицької Церкви. Владика подбав не лише про добробут хлопців, але й про їхню освіту. 1828 року при перемишльській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Вже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослуженні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти. Побачивши такий блискучий результат, вл. Іван Снігурський запрошує з Чехії кваліфікованого диригента і композитора Алоїза Нанке. У Нанке Михайло Вербицький отримав ?рунтовну музичну освіту, зокрема, з композиції. Пізніше наш композитор так оцінив своє навчання: “школа сталася консерваторією в мініатюрі, а хор дорівнював добрій опері”. Безперечно, важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В.А. Моцарта, так і музика композиторів “золотої доби” української музики — М. Березовського та Д. Бортнянського. Саме духовні концерти Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України і світогляд Вербицького зокрема. Адже тоді, коли в церквах панувало одноголосся (самолівка) та простеньки двоголосся (єрусалимка), творчість Бортнянського представила високопрофесійне багатоголосся. Пізніше композитор так висловився: “Бортнянський, як то кожний правдиво учений музик осудить, є для русинів тим, чим є в Західній Європі Моцарт, Гайдн та ін.”. І, мабуть, не дивно, що першими творчими спробами Вербицького-композитора стали саме церковні твори. Ймовірно, що це були мішані хори “Іже херувими” (Es-dur) та “Да ісполнятся уста наша” (B-dur) латинською мовою.
Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. Заняття музикою не перериваються: керує хором Семінарії, опановує гру на гітарі, яка супроводжувала його протягом усього життя. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. До нашого часу зберігся створене ним “Поученіє Хітари”, яке стало першим подібним посібником в Україні.
У другій половині сорокових років Михайло Вербицький звертається до релігійної музики і в цей період пише повну Літургію на мішаний хор (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените “Ангел вопіяше” та ін. церковні композиції.
Коли наприкінці сорокових років налагоджується активне театральне життя, Вербицький одразу ж заходився писати музичні номери до українських театральних вистав.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: До сторіччя М.Вербицького

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок