Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Загальна характеристика музичної культури XVII —XVIII століть. Канти

Загальна характеристика музичної культури XVII —XVIII століть. Канти

Назва:
Загальна характеристика музичної культури XVII —XVIII століть. Канти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,10 KB
Завантажень:
415
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
на тему:
Загальна характеристика музичної культури XVII —XVIII століть. Канти


У цьому році завершується знайомство з музичними жанрами і розпочинається вивчення української музики в історично-послідовному плані. Головним, як і раніше, буде конкретний музичний твір. Поряд з цим тут подано короткі біографічні дані про композиторів.
Для української професіональної музики XVI століття було етапним, бо саме тоді остаточно сформувалась українська нація, її мова, новий шар фольклору, різні види мистецтва, освіти тощо. Вивчені нами раніше думи, історичні, ліричні, жартівливі, сатиричні пісні і танці зароджуються саме в XVI ст.
На той час українські землі були під владою Великого Литовського князівства, яке поступово звільнювало їх від Золотої Орди. Сусідні держави прагнули захопити собі частину прикордонних земель, і це їм вдалося: до Польського королівства відійшли західноукраїнські території, Угорщина забрала Закарпаття, Молдавія — частину Буковини. Ще більші труднощі переживав простий люд внаслідок унії між Литвою і Польщею. Відбувалося поступове покатоличення українського православного населення. Отже, прагнення шляхти до закріпачення населення супроводжувалося схилянням їх до переходу на західний релігійний обряд.
З середини XV ст. Кримський півострів захопили татари, які в союзі з Туреччиною стали небезпечним сусідом. Військові загони досить часто нападали на українські поселення Київщини, Черкащини, Поділля і навіть західних сіл і міст, забираючи в полон людей. Ось як співається в народній пісні про ті часи:
Зажурилась Україна, що нігде прожити;
Гей, витоптала Орда кіньми маленькії діти.
Гей, маленькі витоптала, великі забрала,
Назад руки постягала, під хана погнала.
В цих дуже складних умовах відбувається концентрація народних сил для протистояння ворогам.
Вже на початку XVI ст. в пограничних регіонах — на Черкащині, Брацлавщині — утворюються воєнізовані дружини з метою відбиття татаро-турецьких нападів. Згодом у нижній течії Дніпра формується Запорізька Січ, де збираються вільні люди — козаки. Головним їхнім завданням є захист південних кордонів. Про відвагу запорізьких козаків, їх ватажків написано багато; оспівані вони і в народних піснях. Запорожці виходили на ворога самі або разом з російськими, польськими чи литовськими військами. Відомі також виступи козаків проти польського короля, воєвод тощо. Боротьба не завжди закінчувалась переможно для запорожців. Так були страчені королівською владою Іван Підкова, Северин Наливайко, а в Туреччині — славнозвісний Дмитро Вишневецький-Байда.
Велику роль у суспільному й культурному житті українського народу відіграли братства, які виникли наприкінці XVI ст. Це були товариства, що об'єднували передових, найбільш освічених і свідомих представників інтелігенції та інших верств міського населення. В силу історичних умов братства гуртувалися навколо церковних парафій, хоч були майже цілком світськими організаціями. Вони боролися за рідну мову, розвиток письменства, освіти й культури, за православну віру. Братства сприяли організації широкої мережі шкіл, у тому числі середніх та вищих учбових закладів — колегіумів, наприклад Львівської школи (1587 p.), Острозького і Київського колегіумів (.1580, 1632). Вже згодом Київський колегіум указом Петра І було реформовано в «Академію наук вольних» (1701 p.), яка стала центром науки і культури не тільки південно-східного краю, а й багатьох східнослов'янських народів. Цей заклад щороку відвідувало близько тисячі учнів з України — діти козацької старшини, духівництва, рядових козаків, міщан, а також з Росії, Білорусії, Молдавії, Сербії, Чорногорії, Болгарії та Греції. У Київському колегіумі навчалися визначні вчені й письменники, видатні діячі освіти й культури — Л. Баранович, І. Галятовський, Є. Славинецький, С. Полоцький, Г. Сковорода, Ф. Прокопович, М. Березовський, А. Ведель і багато інших.
Важливу роль відіграли братські школи й колегіуми в розвитку музичної культури. Керівництво братств розуміло, що боротьба проти покатоличення повинна вестись у різних формах.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Загальна характеристика музичної культури XVII —XVIII століть. Канти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок