Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> С. Гулак-Артемовський (1813—1873). «Запорожець за Дунаєм»

С. Гулак-Артемовський (1813—1873). «Запорожець за Дунаєм»

Назва:
С. Гулак-Артемовський (1813—1873). «Запорожець за Дунаєм»
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,87 KB
Завантажень:
202
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
на тему:
С. Гулак-Артемовський (1813—1873). «Запорожець за Дунаєм»


Семен Степанович Гулак-Артемовський — видатний співак, автор невмирущої опери «Запорожець за Дунаєм» — народився 4(16) лютого 1813 року в Городищі на Черкащині у сім'ї священика. З дитинства він виявив здібності до музики, мав прекрасний голос (дискант) і добре співав. Одинадцяти років його віддали до духовного училища в Києві, а 1835 року зарахували до семінарії. Семена не так цікавили обов'язкові предмети в тих учбових закладах, як хоровий спів. Він став постійним учасником хору, його кращим солістом.
Саме через спів відбулося знайомство юнака з великим російським композитором М. І. Глинкою. Ця зустріч у 1838 році докорінно змінила життя Гулака-Артемовського. Завдяки Глинці він стає професіональним оперним співаком. Глинка привозить майбутнього композитора до Петербурга і протягом кількох місяців займається з ним, а 1839 року відсилає Гулака-Артемовського продовжувати навчання в Італії.
До Петербурга Семен Степанович повертається 1842 року і стає солістом Марийського оперного театру. Тут він працює понад 20 років, виконуючи ряд партій у вітчизняних і зарубіжних операх: це Руслан («Руслан і Людмила» Глинки), Мамай («Куликова битва» А. Рубінштейна), Фролло («Есмеральда» О.Даргомижського), Мазетто («Дон Жуан» В. Моцарта), партії з ряду опер Г. Доніцетті, Дж. Верді та ін.
1864 року Гулак-Артемовський переїздить до Москви Через рік він остаточно залишає оперну і драматичну сцени. Помер він 5(17) квітня 1873 року, похований на Ваганьківському кладовищі Ще в 50-ті роки Гулак-Артемовський почав займатися композицією, у його доробку — вокально-хореографічний твір «Українське весілля», водевіль «Ніч напередодні Іванового дня», дві пісні («Стоїть явір над водою», «Спать мені не хочеться»), кілька романсів і обробок українських народних пісень та опера «Запорожець за Дунаєм».
Славу композитора Гулаку-Артемовському принесла його опера. Добре знаючи закони театральної сцени, він зумів створити цільний, художньо-довершений твір. Оперу «Запорожець за Дунаєм» Семен Степанович закінчив 1862 року. Вперше її було поставлено в Петербурзі на сцені Марийського оперного театру, потім вона йшла на театральних сценах Москви, Ростова-на-Дону і різних міст України. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції опера «Запорожець за Дунаєм» зайняла достойне місце в репертуарі багатьох театрів нашої країни, була поставлена також за кордоном.
«Запорожець за Дунаєм» — це лірико-комічна опера. Тут переплетено дві сюжетні лінії: лірична (закохана пара — Оксана і Андрій) та комічна (Іван Карась та його жінка Одарка).
Характерна риса комічної опери — розмовні діалоги. Отже, у творах цього жанру образи розкриваються як засобами музики, так і засобами слова.
Тема опери «Запорожець за Дунаєм» пов'язана з вітчизняною історією. Сюжет її досить романтичний. Події відбуваються на початку XIX ст. за Дунаєм, на турецькій території. Після зруйнування Катериною II у 1775 році Запорізької Січі там опинилась значна частина запорізьких козаків. Хоч вони живуть ніби таким укладом, як і біля Дніпра, та все ж це чужа сторона, чужі люди. І козаки вирішують повернутися на батьківщину.
Головні персонажі твору — Іван Карась, його дружина Одарка, прийомна дочка Оксана, її наречений Андрій (перебіжчик з України), турецький султан.
Перша дія, Оксана вранці йде з подругами в поле жати. Одарка теж хотіла б піти у поле, але нема на кого залишити хату, бо вже два дні немає вдома чоловіка.
З'являється Карась, він трохи напідпитку. Йому ледве вдається виправдатися перед жінкою.
Друга дія. Турки приїхали в козацьке поселення для участі у святі. Тут і сам султан із своїм почтом. Він милується живописними краєвидами, але справжня мета його приїзду — вивідати настрої козаків: чи не задумали вони знову здійняти шаблі проти султанської влади.
Відбувається розмова Карася з султаном. Карась не здогадується, що незнайомий турок, випадковий гість — сам султан, тому веде себе вільно, невимушено, розповідаючи про всяку всячину й жартуючи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: С. Гулак-Артемовський (1813—1873). «Запорожець за Дунаєм»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок