Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Участь кобзаря Т.М.Пархоменка у культурно-мистецькому житті Ніжина початку ХХ ст.

Участь кобзаря Т.М.Пархоменка у культурно-мистецькому житті Ніжина початку ХХ ст.

Назва:
Участь кобзаря Т.М.Пархоменка у культурно-мистецькому житті Ніжина початку ХХ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,52 KB
Завантажень:
31
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Участь кобзаря Т.М.Пархоменка у культурно-мистецькому житті Ніжина початку ХХ ст.


Із-поміж “товарищества” співочого цеху межі ХІХ-ХХ ст. особа сліпого бандуриста Терентія (Терешка) Макаровича Пархоменка є досить помітною і неординарною: кому ще з українських кобзарів і лірників доводилося виступати в оперному театрі або на загальнодержавному науковому форумі; отримувати допомогу від професійних композиторів у підборі музики [5, С.448]. За ступенем виявленої цікавості до професійної діяльності і репертуару Т.М.Пархоменка в науковому світі свого часу, можна порівняти хіба що з проявами інтересу до постаті Остапа Вересая. Але, попри констатацію фінальних результатів етнографічних досліджень професійної діяльності Т.М.Пархоменка, не менш цікавими є епізоди його біографії, особливо – зважаючи на їх безпосередній вплив на розвиток культурно-мистецького життя в Україні.Складно говорити чи вперше влітку 1901 р. Т.М.Пархоменко був у Ніжині. Швидше за все – ні, оскільки основні заробітки члени “гурту” співочого цеху отримували на ярмарках і базарах, які досить часто відбувалися по всіх провінційних містах і містечках Лівобережної України [6, С.13]. Однак, зазначений візит мав на меті не тільки заробіток. За спогадами ніжинського композитора, диригента, співака і культурного діяча Ф.Д.Проценка Т.М.Пархоменко спеціально завітав до Ніжина аби завести знайомства серед місцевої культурної публіки [7, С.23]. Такий візит, зважаючи на особу цього бандуриста, не є дивним: інтелігенція (“пани”) становили важливу – і найбільш щедру – частину його аудиторії [9, С.107]. Водночас, інтелігентна публіка була не тільки вдячним споживачем, але й, одночасно, постачальником репертуару бандуриста: спостерігаючи уподобання “панів”, Т.М.Пархоменко виконував найбільш ціновані ними твори: думи й історичні пісні, які розучував за збірками народних пісень Б.Д.Грінченка, А.Метлинського, Д.М.Ревуцького [7, С.23; 9, С.136].Про Ф.Д.Проценка він дізнався в Чернігові, коли навчався співу “в одного дідича і у двох студентів, які й послали його у Ніжен до Проценка”. Ось як характеризує Федір Данилович народного співця: “людина років 30 … грати на бандурі і співати він був добрий майстер … помітив у Пархоменка незвичний музичний хист, побачив широкий репертуар козацьких дум, історичних, побутових та гумористичних пісень, часто запозичених з репертуару Остапа Вересая, і збірки козацьких дум Ревуцького. Він виконував їх артистично, з глибоким почуттям, гарним тенором лірико-драматичного характеру” [7, С.23]. Ф.Д.Проценко запросив бандуриста приїхати до Ніжина восени того ж року, коли почнеться навчальний рік, аби виступати перед студентською і гімназійною аудиторією. Також, ймовірно, порекомендував познайомитися з ученим-славістом і етнографом М.Н.Сперанським [про нього коротко див.: 3, С.178; 8, С.86-88]. Проте, наступні відвідини Ніжина відбулися лише наступного року.Цікавим є факт, що після візиту до Ніжина Т.М.Пархоменко виходить за межі своєї, узгодженої з цеховим “гуртом”, території професійної діяльності і дедалі більше набуває відомості (власне – виступає з концертами) в культурних центрах Лівобережної України. протягом наступного року він побував у Глухові, Чернігові, Ніжині, Києві, Харкові. Завів дуже корисні для себе знайомства: в Глухові спілкувався з О.Н.Малинкою, у Харкові – з Г.М.Хоткевичем, в Києві – з М.В.Лисенком, котрі вивчали його репертуар, манеру виконання і у котрих сам бандурист “багато чому навчився” [5, С.448; 8, С.23]. Останній допоміг Т.М.Пархоменку підібрати музику до одного з двох отриманих у Ніжині влітку 1901 р. від місцевої дворянки А.Ф.Полякової варіантів тексту “Пісні про Морозенка” [9, С.138]. Зважаючи, що Ф.Д.Проценко був гарно знайомим і підтримував контакти з М.В.Лисенком, вірогідно – з О.Н.Малинкою також (він у 1885-1890 роках навчався в НІФІ і гіпотетично міг бути знайомим із Ф.Д.Проценком [5, С.383]), то цілком можливо, що до їх обох бандурист потрапив за рекомендацією свого нового ніжинського знайомого.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Участь кобзаря Т.М.Пархоменка у культурно-мистецькому житті Ніжина початку ХХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок